Артем вважав себе найщасливішим у світі. Нещодавно він одружився з коханою дівчиною, з якою зустрічалися недовго. Просто чоловік відчував, що Світлана його доля. А те, що говорили друзі, не слухав. Він бачив як дивиться на нього дівчина. Така не буде обманювати. Нехай не видумують. Через дев’ять місяці народився син Тимофій. Артем радів, в нього повноцінна сім’я. Але не довго радів чоловік. Коли сину виповнилося півтора року, дружина покинула їх із сином.
Просто, коли він увечері прийшов із роботи, з Тимофієм гралася сусідка, дружини не було вдома. На запитання де вона, Настя відповіла, що не знає. Просила посидіти з хлопчиком, поки Артем не прийде з роботи. Спочатку чоловік до цього віднісся спокійно. Можливо якісь справи затримують дружину. Пробував телефонувати, не відповідає. Тільки вночі перетелефонувала, і сказала, що не повернеться ніколи. Син залишається з Артемом.
Як же тяжко чоловік переживав зраду. Добре, що поруч сусідка Настя, яка завжди приходила допомогти, опікувалася хлопчиком. Довго приходив до тями Артем. Весь цей час Настя була поруч. Згодом помітив, що Тимофій називає дівчину мамою. Настя не перечила. Вона любила хлопчика, жаліла його. Допомагала чоловіку вийти з депресії.
Минуло два роки після того, як від них пішла мама Тимофія. Артем давно розлучився з нею. Наразі намагається запропонувати Насті вийти за нього заміж, та боїться, що дівчина відмовить. Та коли насмілився, Настя відповіла згодою. Адже вона давно звикла до них. З Тимофієм відносини добрі. Хлопчик не пам’ятає свою маму, такою вважає Настю.
Через деякий час народився іще один син. Життя налагодилося. Дітки ростуть, тато з мамою не нарадуються на своїх синочків. Минуло десять років. Одного разу у двері подзвонили, Настя пішла відкривати. На порозі стояла колишня дружина Артема. Вона також здивувалася, коли побачила Настю у квартирі. Хотіла пройти в середину, та дівчина не впустила. Немає чого їй робити у них. Світлана нагадала. Що тут проживає її син. Вона хоче з ним спілкуватися.
До дверей підійшов Артем. Він сказав, що Тимофій не знає такої тітки, тому краще їй піти. Але колишня не збиралася так просто здаватися. Вона пригрозила, що розповість сину, що вона його мама, та чоловік не слухав її. Коли вже закривав двері, вона кричала, щоб заплатили їй за мовчання. Та Артем не став того робити. Оглянувся, Тимофій стояв поруч з широко відкритими очима.
Артем завів сина в кімнату, поруч Настя. Вони розповіли сину чесно, хто його біологічна мама, і як поступила з ним. Артем додав, що надіється, що Тимофій правильно зрозуміє їх. Адже наразі йому чотирнадцятий рік. Майже дорослий, тому правду все одно розповіли б. Хіба що трошки пізніше.