У 30 років я вирішила знайти біологічну матір. Знаєте, я побачила її очі. Вони порожні

До шести років я прожила у дитячому будинку. Якщо бути точною, то з 1  до 6 років. І знаєте, мені досі сняться сни про дитячий будинок. Інколи я прокидаюся у холодному поту, і не можу заснути до самого ранку.

Дитячий будинок… Слово “мама” для них невідоме, а про батька я взагалі мовчу. Там бігають   маленькі, нікому непотрібні, нещасні діти. І я була колись такою.

Джерело: mozilla-team.org.ua

Ми свято вірили, що одного дня  кожного з нас забере мама. Мені навіть снилися сни про красиву жінку, яка приїхала за мною. Подарує великого ведмедика, і багато-багато солодощів. Тому всі старалися бути хорошими та чемними. Коли мені виповнилося п’ять років, я бігала в  групу, допомагала няні  міняти білизну на ліжках, за це вона  мені давала цукерки “Корівка”.

Коли мені виповнилося шість років, зранку мене розбудила няня і сказала:

Яночка, прокидайся,до тебе прийшли.

Я одягулася, причесалася, і поквапилася до гостей. На порозі кабінету я побачила жінку з мого сну. В кабінеті завідуючої я побачила красиву молоду жінку з довгим хвилястим волоссям, біля неї сидів чоловік в окулярах з дуже доброю посмішкою.

Вона мило посміхнулася і сказала:

– Привіт, крихітко! Я хочу стати твоєю мамою. Поїдеш з нами?

Природно мені нічого не зрозуміло, я подивилася на няню і почула відповідь:

– Яночка, ці люди хочуть стати твоїми батьками. Не бійся, мила, згодом ти все зрозумієш.

Наступного дня ми поїхали до Полтави. І я стала жити в родині, з мамою і татом. Все, що мені снилося нарешті збулося.

Я пішла до школи, на плавання та гімнастику. В мене настало щасливе дитинство. У мене з’явилися подруги, нові пригоди. Нове життя. Дуже вдячна за це своїм прийомним батькам.

Зараз мені 30 років. Я заміжня, маю чудового чоловіка, який у всьому мене підтримує, сина й доньку. Я щаслива.

Минулого місяця я наважилася знайти свою біологічну матір. Подивитися їй в очі… Мій чоловік працює в поліції, тому допоміг її знайти.

Знаєте, я побачила її очі. Вони порожні…Тільки вона і те, на що проміняла мене – чарка оковитої… Приїхала додому, міцно-міцно обняла своїх батьків, подякувала за щасливе дитинство, поцілувала мамині руки… І ми говорили….говорили до самого вечора і пили чай з малиновим варенням. Дякую, Боже, за все, що маю…

Оцініть статтю
Дюшес
У 30 років я вирішила знайти біологічну матір. Знаєте, я побачила її очі. Вони порожні