Кохання може знайти нас той момент, коли ми найменше того чекаємо, потім ще щиро цьому дивуємося. А що вже говорити про обранців чи обраниць в любовних історіях! Так сталося і з героїнею нашої розповіді. Думаю вона і сама ніколи не сподівалась, що закохається в безхатченка.
Коли Аня овдовіла, залишившись з дітьми сама, вона була змушена змінити квартиру центрі міста на значно меншу площу на околиці й шукати собі роботу. Оскільки вдень потрібно було доглядати за дітьми, дівчина знайшла для себе нічну роботу касиром на заправці, що неподалік від її будинку. З таким графіком за дітьми могла пригледіти бабуся — сусідка, яка частенько допомагала молодій вдові. Хоч зарплата там і була маленька, але для того, щоб прокормити сім’ю вистачало.
Щоночі на заправці, де працювала дівчина, крутився один безхатченко. Коли це помічав керівник, давав для Ані завдання – проганяти його. Але дівчина, яка сама опинилась в досить складній життєвій ситуації, не хотіла цього робити. Тому вона вдавала, що не помічає його. Часто безхатько міг зайти й всередину приміщення заправки, щоб погрітися, тоді дівчина просто закривала на е очі. Чоловік це чудово розумів і був вдячний. Вдячність свою він висловлював, виносячи сміття і допомагаючи носити важкі ящики з товаром.
Аня, сама не розуміючи чому, відчула хвилювання, коли чоловік третій день поспіль не з’явився. Вона розпитала в колег, чи раптом ніхто його не бачив і один колега згадав, що став свідком бійки між безхатченками та, як йому здалося, там був присутній і той чоловік, про якого йшла мова.
Нетерпляче дочекавшись, завершення робочої зміни, дівчина подалась на ту вулицю, де за словами її колеги, відбувалась бійка. Там вона і знайшла понівеченого свого знайомого «товариша». Вона негайно викликала швидку, але не залишила його самого, поїхала з ним. Лікування потребувало певних затрат, тому Аня, не задумуючись, віддала всі свої заощадження, які мала. Вдома вона відібрала речі свого покійного чоловіка і відвезла їх до лікарні, бо бідолашний взагалі не мав у що вдягнутися.
Чоловік одужував, його було вже не впізнати. Ніхто і не сказав би, що це був той самий волоцюга, яким його бачили ще 10 днів тому. Після того, коли його виписали, Аня запропонувала відсвяткувати. А через пів року вони одружилися. Дівчина живе із щасливим чоловіком, в якому від бездомного життя і сліду не лишилося.
