Того літа на річці…
Родина у Дар’ї була дружня. Коли вона вчилася у третьому класі, у них зі мамою з’явилася сестричка Олеся. Роль старшої сестри й маминої помічниці Дар’ї дуже подобалася. Вона із задоволенням гуляла з коляскою, поки мама готувала обід або прибирала в хаті.
Коли Олеся підросла, у садочок її не брали — групи були переповнені, а вихователів не виходило. Ніхто не хотів працювати з дітьми за копійки. Завідувачка садочку пообіцяла взяти Олесю, якщо мама влаштується до них на роботу. Мама, звісно, погодилась, хоча зарплата була нижчою, ніж на попередній роботі.
Олеся народилась слабкою й часто хворіла. Над нею всі тряслися. У садочку вона завжди була під маминим наглядом. Після школи Дар’я часто забігала до мами на роботу. Не всі діти люблять запіканку чи салати, какао чи кисель, а Дар’я їх обожнювала. Мама залишала їй порції, від яких діти відмовлялися, і вона наїдалася досхочу.
Нагодувавшись смачною запіканкою, вона забирала Олесю додому й до приходу мами сиділа із сестричкою. Олесю вона любила. А потім сестра підросла й страшенно зіпсувалася.
Олесі було чотири, коли загинув батько. Літо видалося спекотним. Третій тиждень температура не опускалася нижче тридцяти двох градусів. На вихідні люди поспішали покинути душне місто й провести час на природі — на дачі чи біля річки.
Батьки взяли із собою води, їжі на перекус і зранку поїхали з дітьми за місто. Біля річки вже було повно народу — яблоку некуди було впасти. Від спеки рятувалися в прогрітій сонцем воді. Біля берега вода кипіла від дітей різного віку й дорослих, які за ними доглядали. Олеся теж плескалася на мілині, а Дар’я стежила, щоб її не штовхнули або вона сама не пішла на глибину.
Коли тато з розбігу кинувся у воду, піднявши фонтани бризок, Дар’я подумала, що він просто вирішив поплавати. Але він швидко віддалявся від берега. І тоді вона помітила на середині річки двох підлітків.
Спочатку їй здалося, що вони бавляться. Вона навіть подумала, як батьки дозволили їм заплисти так далеко. Річка була досить широка. Навіть дорослому чоловікові було б важко її переплисти, хоча ніхто й не намагався. А тут підлітки опинилися на середині.
Один постійно зникав під водою, а другий пірнав за ним. Коли вона побачила, що батько пливе до них, тільки тоді здогадалася — вони не граються, а тонуть. Точніше, тонув один, а другий намагався його втримати.
Навколо всі плескалися й гралися, і ніхто не бачив, що відбувається на середині річки. Дар’я напружено стежила за батьком і підлітками, забувши про Олесю, що копошилася біля її ніг.
Батько доплив до них і одразу пірнув, витягнув одного на поверхню й поплив із ним до берега. Плив повільно — одним рухом веслав, а іншим тримав хлопця, щоб той не йшов під воду. Другий підліток теж втомився, час від часу чіплявся за батька, заважаючи йому.
“Він же його втопить!” — крикнула Дар’я.
На її крик звернули увагу двоє чоловіків. Вони глянули в той бік і, все зрозумівши, кинулися на допомогу. Багато людей на березі теж почали дивитися, що сталося.
Чоловіки взяли підлітків на себе. Дар’я радісно замахала руками. Але незабаром вона зрозуміла — батька не видно. Вона вдивлялася аж до болю в очах, але його не було.
“Тату! Тату!” — закричала вона.
На крик підбігла мама.
“Там…” — Дар’я показала рукою на середину річки. Від жаху вона не могла говорити. — “Тата нема!”
Мама схопила Олесю на руки й почала вдивлятися в натовп. Їй інколи здавалося, що вона бачить його, і вона казала: “Ось же він!”, але Дар’я мотала головою й показувала на середину річки. Тим часом чоловіки допливли з підлітками до берега, залишили їх і кинулися рятувати батька.
Коли його витягли, він був уже мТак і живуть — Дар’я виховує Глашу, інколи переглядає старі фото, а за вікном плине річка, як і того літа, коли все почалося.
