У листі до Діда Мороза я не раз просила подарувати мені сестричку або братика. І от у свої 26 я дізнаюся, що весь цей час мала старшу сестру.

Коли мені було 26 років, я дізналася щось, що перевернуло все моє життя. Виявилося, батьки, що виховували мене всі ці роки – не мої рідні батьки. Я й подумати про це не могла. Все життя росла у любові і турботі. Нічим не відрізнялась від інших дітей.

Я довгий час відвідувала гуртки з танців, їздила у сімейні подорожі, займалася спортом і чудово вчилась в школі. У мене була велика кількість друзів, які часто гостювали у мене вдома. Якщо коротко, то життя було щасливим і безтурботним.

Я часто не могла зрозуміти, чому батьки ніяк не хочуть завести ще одну дитину. А я в той час дуже хотіла сестричку і навіть просила в листі до Діда Мороза про її появу.

Як тільки після школи переді мною постав вибір професії, я вирішила, що буду лікарем, тому подала документи до медичного університету. Саме тоді вся сім’я переїхала в те місто. Так я й відучилась і пішла працювати в лікарню.

Якось я лікувала одного хлопця після аварії і під час перев’язок між нами зародилося якесь трепетне почуття. Ми довго зустрічалися, а потім і вирішили одружитися.

Жили ми після весілля окремо від батьків. В швидкому часі в нас народилося немовля. А батьки допомагали нам всім, чим могли. І подарунків багато робили. А одного разу навіть запропонували зробити за свої кошти повне обстеження дитини.

Мене це неабияк схвилювало. Для чого така терміновість? Я почала порсатися в документах і дізналася, що моя біологічна матір пішла на той світ через серйозну хворобу ще коли мені було 7 місяців. Тому зараз всі родичі хвилювалися за мого синочка.

Я засмутилася, коли дізналася ці новини, та якось і ще з більшою повагою стала відноситися до батьків, що виховали мене. Велика майстерність виростити чужу дитину так, щоб вона ні на секунду не задумалась про те, що це не її кровні батьки.

Відразу ж я почула, що в місті мого дитинства живе ще моя сестра. Тож я зраділа, що маю рідню і мала намір розшукати її або запросити в гості.

Та все одно на душі залишився невеличкий осад. Було б краще, якби я дізналась всю правду раніше, а не в 26 років і випадково. Ставлення до батьків би все одно не змінилося, а от сестру мати уже могла б давно.

Оцініть статтю
Дюшес
У листі до Діда Мороза я не раз просила подарувати мені сестричку або братика. І от у свої 26 я дізнаюся, що весь цей час мала старшу сестру.