У Валентини й Володимира дві дочки. Росли дружніми, одна за одну заступалися. Не могли жити окремо. Батьки не встигли оглянутися, як діти виросли. Тим більше, що різниця у віці між ними два роки. Навчалися в одному інституті, коли закінчили, одна по одній вийшли заміж. Старша Наташа живе з чоловіком у трикімнатній квартирі, яку її чоловіку подарували батьки ще до весілля. Молодша Марина вийшла заміж і живуть на найманій квартирі.
Його батьки, як і батьки Марини, не в змозі купити житло для сина. Якось так сталося, що у Марини першої народився син. Наташа весь час повчала молодшу сестру, що не потрібно поспішати, а для себе коли жити? Ось вони з Олександром все запланували. Спочатку для себе, потім діти. Так що відпочивають, їздять по туристичних путівках, і взагалі гарно проводять час.
Роки линуть. У Марини вже двоє дітей, квартира в кредиті. Крутяться, як можуть. Чоловік на двох роботах, дружина намагається підтримувати у квартирі порядок, та ще й працювати встигає. Все це з малою донечкою. Батькам не скаржаться, навіщо їм розказувати про свої проблеми, як тяжко їм доводиться працювати, щоб сплачувати кредит за квартиру. Та ще й жити на щось потрібно, адже діти ростуть, потреби збільшуються.
Наташа часу даром не витрачає. Бачить, що Марина не просить у батьків нічого. А сама постійно жаліється мамі з татом, що в них немає грошей, що машину потрібно змінити, але немає за що.
Батьки вирішили, якщо Марина не просить у них грошової допомоги, то справляються, тим більше, що Наташа говорила, що Марина з чоловіком живуть у достатку. Просто не признаються, щоб жаліли їх. А Наташі гроші конче потрібні. Плакала перед батьками. Мама з татом вірили їй, віддали все, що накопичили на старість. Тим більше, що Наташа обіцяла допомагати їм, і грошима також.
Від тих пір чують старшу доньку лише по телефону. Про допомогу просили, та в неї справи відразу знаходяться, не до батьків.
Соромно батькам дивитися Марині в очі. Зрозуміли, як несправедливо поступили з нею. А вона біжить до них при першій потребі, допомагає, на заміну не просить нічого.
