Можливо я зараз буду говорити образливі речі для бабусь. Можливо мене хтось оскаржить. Я сподіваюся, що є ще нормальні бабусі, які мене підтримають, та погодяться з думкою. На мою думку, бабуся це та людина, яка турбується про своїх дітей та нащадків.
Коли я виходила заміж за свого чоловіка, я знала, що моя свекруха зовсім не така, як мені б хотілося. Я з нею познайомилася в той час, як їй вже було сорок шість років. Мені здавалося, що в такому віці люди, а особливо жінки вже відповідальніші та турбуються про своїх нащадків. Але це не про Марію Михайлівну. У неї пофарбоване волосся, каблуки 20 сантиметрів та довгі червоні нігті.
Моя свекруха зовсім незрозуміла для мене жінка. У свій час вона розійшлася з чоловіком, навіть не намагаючись врятувати сім’ю заради дітей. У неї двоє синів. Та коли її чоловік прийшов до неї та сказав, що він йде до другої жінки, то свекруха його відпустила та розлучилася з ним. А потім виховувала дітей сама. Та й бабуся у мого чоловіка така сама. Він її бачив раз у рік. Сама вона зовсім не хотіла їхати до своїх онуків.
Після нашого маленького весілля ми переїхали жити до Марії Михайлівни. Я мріяла, що у нас все буде як у фільмах. Разом будемо готувати їсти, ввечері говорити за чашечкою кави чи чаю. Але все було не так, як я мріяла. У моєї свекрухи дуже багато справ, і я в них не входжу. Можливо вона так виглядає, бо працює в салоні краси. Але все ж не на стільки потрібно приділяти увагу собі коханій. У неї постійно якісь справи. До обіду вона на роботі, потім приходить, обідає й збирається і знову кудись йде. У неї постійно якісь фітнес, йога, курси, подружки, побачення і тому подібне. Я звичайно все розумію, але навіщо ходити на побачення в такому віці. Нехай займеться сином та домашніми справами.
А через рік я дізналася, що вагітна та скоро у нас з’явиться маленьке чудо. Всі були безмежно раді такій новині, особливо мої батьки та чоловік. Але не моя свекруха. Вона нам сказала, що дурні ми, могли б і для себе пожити. Не витрачати час на дитину.
Але я десь глибоко в душі сподівалася, що з появою дитини її ставлення до нас та до неї зміниться. І ось народився наш бажаний синочок, але свекрусі моїй все одно на нього. Посидить з ним п’ять хвилин, розвернеться та піде.А нещодавно у нас сталася дуже неприємна ситуація. Я прала одяг, а свекруха в цей час стояла на кухні та готувала собі чай, мій синочок спав. І як тільки я витягла речі з пральної машини та повісила їх собі на руки мій син прокинувся та почав сильно плакати. Я не знала, що робити, хотіла вже кидати одяг додолу та бігти до сина. Аж тут згадала, що свекруха вдома і чекала поки вона підійде до свого внука та заспокоїть його. А вона все не йшла і я вирішила піти та вже попросити її підійти до малюка. Заходжу я на кухню, а вона стоїть в навушниках та слухає музику. Я була шокована. Прийшлося мені йти та заспокоювати сина.
Одного разу я не витримала та запитала її чи хватає у неї в такому віці бігати після роботи на таких підборах ще й на побачення. А вона мені у відповідь сказала, які ж її роки, їй ще можна й заміж виходити. Що вона й через пів року зробила. Я взагалі не розумію цю жінку. В її віці потрібно тільки про сім’ю думати, а не як вискочити заміж. Крім того, я її не раз просила посидіти з внуком, щоб ми з чоловіком кудись удвох сходили. А вона мені говорила, що ми народили, ми повинні з ним і сидіти, а її не чіпати.
Ось у мене мама зовсім інша. Вона б залюбки посиділа з онуком. Хоча у мене батьки також розвелись, але вже після того, як виховали дітей. Моя мама тримала їхній з батьком шлюб поки ми з братом не виросли. Це я розумію справжня жінка. Хоча вона всього на пару років старша за свекруху. Та тільки живе дуже далеко і зі здоров’ям у неї проблеми, тому й не приїжджає.
А на свекруху свою я дуже зла. Надумала вона собі влаштовувати особисте життя на старості років. Нічого їй більше робити.
