Коли в Володі змінилася поведінка ми з чоловіком не могли знайти причину. Наш старший син завжди був з нами відкритим, а тут наче підмінили. Замкнутий став, нервовий. Хоча вже й перехідний вік закінчився. Думали, можливо з навчанням щось, ходили в училище, нам сказали, що все гаразд.
Правда нас шокувала. Й дізналися ми її від середньої доньки.
– Мамо, а Вовина Карина вагітна, ти знала? – видала мені Ольга.
Я спочатку не змогла повірити в почуте, яка вагітність, їм же лише по сімнадцять. Які діти в такому віці, самі ще лише студенти першокурсники. Карину я знаю давно, вона Вовина однокласниця, про те, що вони зустрічаються, син нам сказав на випускному.
До вечора я ледь дочекалася, спочатку на розмову викликала чоловіка, а потім вже й сина. Вова не став відбріхуватися, та ще й заявив, що не хоче, щоб Карина позбувалася його дитини. Карина також хоче, але батьки їй поставили умову, або вона робить аб0рт, або вони її виганяють з дому, їм така донька не потрібна. Тепер Володя думає, що покине навчання та піде на роботу. Від почутого у нас з чоловіком піднявся тиск, яка дитина, яка робота, сімнадцять років, ще самі діти.
Та емоції притихли й ми почали обдумувати вихід з ситуації. У самих з чоловіком п’ятеро дітей, я лише з декрету рік тому вийшла. Одразу згадалося, як свекруха влаштовувала скандали при кожній моїй вагітності й заставляла йти на аб0рти, лякала злиднями. Та ми жодного разу не пожалкували, що народили. Але ми стали батьками вперше коли мені було двадцять один, а чоловікові двадцять три, а ці геть юні.
Вирішили піти до батьків Карини, краще б не ходили. Вислухали багато бруду про свого сина та про їхню доньку. Вони категорично були проти дитини, їм все одно, що це може нашкодити здоров’ю Карини. Сказали, що краще відмовляться від доньки, ніж приймуть такий сором. Того ж вечора ми забрали Карину до себе.
Дома була серйозна розмова. Вові та Карині поставили умову, що тепер їхній обов’язок навчання та берегти здоров’я Карини. І вони мають закінчити навчання, щоб мати професію. А з дитиною ми допоможемо.
Про те, що ми так рано матимемо онука ми навіть не сподівалися. Розуміємо, що буде не легко, але все одно будемо допомагати дітям, тепер у нас їх стало шестеро, адже Карину прийняли як доньку. А через п’ять місяців родина збільшиться ще на одного члена.
