Оля з цікавістю спостерігала за жінкою, яка роздивлялася її квартиру та зневажливо поглядала у її бік. Ось вона, стерва, яка відбила в Ольги чоловіка, забрала батька в дітей, а тепер ще й накинула своїм хижацьким оком на їхню квартиру.
-Думаю, ви погодитеся, що Слава має такі ж права на цю квартиру, як і ви. Я переглянула документи, помешкання придбане в шлюбі, тобто однакова доля прав належить вам обом.
-Думаю, і ви погодитеся, що не варто пхати свого носа у справи нашої ПОКИ ЩО ще сім’я! – вибухнула гнівом Ольга. – Тому, будьте такі ласкаві, та вимітайтеся з моєї квартири під три чорти!
-Добре, що ви нагадали – коханка Слави полізла до своєї сумки, дістаючи звідти папери. – Слава уже подав заяву на розлучення. Усі документи готові, вам залишається лише підписати.
-А я бачу Слава загубив не тільки совість, а й чоловіче «достоїнство», раз боїться принести папери особисто?
– Ну з його достоїнством все в порядку, але звідки ж вам знати… – коханка не встигла договорити, тому що Ольга втратила контроль, схопила її за волосся й виволокла з квартири.
-Ти ще про це пожалкуєш – лунали погрози за зачиненими дверима й не дарма.
Через три місяці Оля таки підписала документи на розлучення. Квартира мала дістатися тому, хто зможе компенсувати половину від її вартості іншій особі. Оля не мала ні копійки, тож Слава люб’язно поклав цю суму на картку, яку надіслав колишній дружині поштою.
«У тебе два тижні, щоб звільнити мою квартиру» – ось таке повідомлення отримала Ольга разом із карткою. У неї двоє маленьких дітей. Роботи немає, університет вона так і не закінчила, бо взяла акдемвідпустку, щоб виховувати старшого Макара, а коли народила Вероніку, то Слава переконав, що їй взагалі не потрібен той диплом. Він же гарно заробляє й квартира у них власна. Грошей вистачає.
Як же жалкувала Оля, що довірилася й послухала зрадливого чоловіка. Зараз жінка не знає за що братися та які дірки у своєму житті латати в першу чергу. Добре, що подруга підтримала. Дозволила перший час пожити у неї, принаймні поки Оля не знайде роботу й не влаштує дітей до дитячого садочка.
Ще рік тому жінці навіть не снилося, що однієї миті все її життя перевернеться з ніг на голову, а найрідніша людина виявиться зрадником. Хай там як, а ця історія, як повчання, для всіх тих жінок, які так само сліпо довіряють своїм чоловікам та вірять, що за надійним плечем. Любі мої, кохайте та будьте коханими, але не забувайте, що соломку варто стелити одразу. Усім щастя та вірних чоловіків!
