У Павла Степановича є знайомий. Чому звернув на нього увагу? Та тому, що той знайомий живе у двокімнатній квартирі з двома дорослими синами.
Чоловіку гарно за шістдесят. Але він дотепер працює отримує пенсію і гарну зарплату. В нього хобі, збирає старовинні марки. В наш час таке хобі не актуальне. Але йому подобається. До речі в нього є декілька марок, які коштують доволі дорого. Але і в наш час він витрачає великі гроші на купівлю марок. А міг би купити для себе невелику квартиру і жити в спокої. Одного разу йому пропонували продати марку за досить дорогу ціну. Не погодився.
Старший син також працює на гарній роботі, але грошей у нього завжди немає. Йому вже тридцять два роки, а він живе з татом і не збирається нічого міняти. Чоловіку подобаються дівчата легкої поведінки. Всі його гроші зникають у тих дівчат. І в нього інколи навіть хліба немає за що купити. Та він не задумується над тим, що потрібно якось влаштовувати своє життя, і не сидіти біля тата. Адже отримуючи гарну зарплату, давно можна купити для себе квартиру, приміром, в кредит.
Молодшому сину виповнилося двадцять вісім років. Хлопець довго байдикував, а нещодавно привів дівчину, з якою наразі живе. Заробляє від випадку до випадку, дівчина сварить, що грошей не вистачає. Але молодший працювати не звик. Краще на дивані полежати. А вона сердиться. Сваряться кожен день. Чому дівчина від нього не піде? Нещодавно дізналися що чекає дитину, тому йти від молодшого не збирається. Але й працювати його не примусить.
Кожного вечора з їхньої квартири чути крики, сварки. Невідомо хто з ким свариться, але іноді сусіди викликають поліцію. Тому що слухати до ночі їхні сварки немає сили. Всі хочуть відпочивати. Одного разу Павло Степанович запитав у знайомого, чому він не відокремиться від синів. Адже всі дорослі, пора жити своїм життям. Діти повинні жити окремо від батька. Адже у кожного є особисте життя, а вони тісняться в тій квартирі всі. І знаєте що він відповів Павлу Степановичу?
– Грошей немає на купівлю квартири.
Бувають же такі люди. Втілюють свої бажання в життя, а умови проживання для них на останньому місці. Хоч знайомий і говорив Павлу Степановичу, що коли вже сильно сваряться, то йому, старій людині приходиться спати на кухні. А вона в них дуже маленька. Де він вміщається там, незрозуміло. Але це не зупиняє його купувати марки та не думати про умови проживання.
А його сини взагалі не задумуються про житлове питання. Молодший син скоро стане батьком, та як він буде забезпечувати свою сім’ю, коли працювати не намагається. І скільки його дівчина стерпить таке життя. А старший син? Може вигнати батька з кімнати на кухню, але про окреме житло не думає. Хоч у нього є можливість купити. Павло Степанович не розуміє таких людей. Які в них цінності життєві? Та ніяких. Живуть одним днем, а завтра буде завтра.
