Так сталося, що мені випало певний час бути в пологовому будинку разом з циганкою. Таке сусідство мене спочатку навіть обурило. А потім я змінила думку.
Пологи були важкими. Врешті мені зробили кесарів розтин і завезли в палату. За годину привезли на каталці ще одну породіллю. Нею була циганка. Коли побачила жінку-циганку, в мене спочатку виникло обурення. Але спромоги встати з ліжка і йти комусь скаржитися не було. Зателефонувала чоловікові, але він повідомив, що в нього нарада – передзвонить за годину. Проте за цей час я встигла познайомитися з жінкою ближче і моє упереджене ставлення змінилося.
Аза, так звали породіллю, була відкритою в спілкуванні і доволі приємною. Чого я аж ніяк не очікувала від неї. У неї також під час пологів щось пішло не так, тому її кесарили, як і мене. Жінка вела себе доволі пристойно. Мужньо переносила біль. Дуже хвилювалася за свою дитину. Це був син. Розповіла, що рік тому втратила дитину під час пологів. Тому дуже хвилювалася з цього приводу.
Удома на неї чекав чоловік. Як зрозуміла, вони жили осілим життям. Крадіжки не були їхнім хобі. У селі в них була невеличка хатина, а також якась робота, яка давала копійку на хліб насущний і до хліба.
Жінка також мала певний досвід догляду за грудьми після пологів. Ділилася своїми набутими знаннями зі мною. Я була щиро вражена, що цигани бувають ще й такими. Тому зараз не суджу людей за їхньою приналежністю.
Після кількох днів, проведених у палаті разом з Азою, я цілком змінила свою думку про цю жінку. Під час виписки ми навіть помінялися телефонами і зараз часто ділимося успіхами своїх немовлят.
Оскільки я живу в достатку, то інколи роблю для маляти Ази невеликий сюрприз – надсилаю Новою поштою цікаві іграшки або щось з одежі. Для чого я це роблю? Не знаю. Правда, одного разу зловила себе на думці, що це мій маленький відкуп від упередженого ставлення до цієї жінки в перші хвилини нашої зустрічі.
А у вас було таке, що ви за певний час цілком змінювали власне ставлення до людини?
