У ПОШУКАХ КОХАНКИ
Ксеню, ти що витворяєш? витріщився Іван на дружину, яка вже тицяє йому в руки спортивки з майкою.
Та таке. А то поки ти тут розляжешся, всі коханки прилаштують! Ксеня здерла з чоловіка ковдру, і гусяча шкіра дружно атакувала беззахисного Івана, змусивши його скрутитись калачиком.
Та ти про що взагалі?
Після твоєї вчорашньої заяви, що недалеко той день, коли заведеш собі коханку, я все вирішила. Час настав, Іване. Пята тридцять на годиннику підйом і марш на амурний фронт!
Та я ж не серйозно… Ми ж посварилися, забула вже? Вибач, не правий був.
Ну, тут ти якраз правий! Це я винна. Полумя нашого кохання сама загасила весь бензин на себе витратила. Там уже самі жарини, що не то що кохатися, картоплю не спечеш у тій золі. Буду все виправляти! Вставай!
Ти мене виганяєш?
А де там! Навпаки, заганяю. Щодня фізкультури, поки не струсиш з себе всі наїджені вареники. Коханка то не жінка, вона не буде поруч з тобою Michelin-талісман терпіти! Встати, кому сказала!
Іван зрозумів, що від Ксені не втечеш, тож покірно сповз із ліжка й, спокутуючи гріхи спортивною доблестю, надів спортивки поверх ще маминої білизни.
Нагадай, щоб купили тобі нормальні плавки, бо з такими, як ти, коханку вітром з ліжка знесе!
Після десяти хвилин бігу кругом хати під пильним оком «інструктора», напівживий Іван ввалися у квартиру, впав і, чіпляючись зубами за паркет, поповз у бік ліжка.
Куди це ми сунемо? Ксеня зупинила королівську гусінь.
Хочу померти у ліжку у сні.
Помирати не можна, ми ж коханку шукаємо, а не патологоанатома. Ану марш до душу! Тепер будеш туди навідуватись мінімум двічі на день. Мене не жалів то хоч чужу людину не катуй природнім запахом. Ще й зуби вранці і ввечері чистиш тепер! пролунало вже з-за дверей. І голову мий, сьогодні ж у фотостудію йдемо.
Та навіщо?
Щоб було нормальне фото для сайту знайомств! Я тебе ж сфоткати нормально не зможу надто добре знаю, і через об’єктив бачитиму лиш портового вантажника, царя пива і фаната підсмажених макаронів із мастом. А нам треба справжнього альфа-самця!
Ксеню, може, вже годі?
Не марнуй словниковий запас! Призбережи для ніжних вушок потенційних кандидаток. Давай вибирати.
Тут Іван трохи пожвавився: іноді він з радістю мав-проглядати фото на сайтах знайомств, а тут ще й офіційно. Почав тикати пальцем:
Може, оцю?
Ти з глузду зїхав?
А що не так?
Слухай, Іване, від вигляду твоєї коханки мені має бути соромно за себе, а не за тебе Ти глянув? Твій «Таврія» перед продажем і то солідніше виглядав. До неї табличку б причепити: «Обережно, можливе відшарування фасаду».
Тоді може, цю?
Це «ЦЕ», ти хотів сказати? Іване, як я людям в очі дивитися буду, якщо ти мені з такою зраджуватимеш? Он, дивись ось варіант!
Та ти здуріла? Вона мені вічно не відповість
Ой, ну Що я в тобі, такому невпевненому «Оловяному солдатикові», знайшла? Чим ти мене зачарував, що ми вже пятнадцять років разом?!
Гумором? припустив Іван.
Іване, будьмо чесні: якби від жартів життя подовжувалось, ти б у своїх уже у вдівці ще на медовому місяці залишився! Давай краще на живця ловитимемо купимо тобі костюм пристойний.
Все, Ксеню, мирімося.
А ти сору тут де побачив? Коханка ознака успішного чоловіка. А жінка успішного чоловіка теж статус. Однією не обмежимося!
У торговому центрі Ксеня потягла чоловіка у найдорожчий бутік, дорогою трохи роздягла манекенів.
Ксеню, ці штани з піджаком, як фінансова допомога від уряду! бурчав Іван, коли його пхали в примірку.
Не журися, резину тобі теж купимо хоч зимову, хоч літню, ще й із подвійним захистом. Мені в хаті чужих букетів не треба!
Ксеню!!!
А що Ксеню? Безпека понад усе! Ми ж тобі не тролейбус шукаємо, а гіпотенузу в наш тупокутний любовний трикутник. До речі, начальнику дзвонив?
Чого це?
Як чого? Фінансового підвищення проси. Двох жінок на свою зарплату тягти не те що мені вдома борщ із хлібом наминати, а там коханка, формула: одна вечеря, три бокали вина, пятизірковий готель зекономиш, фундамент попливе!
Іван, нарешті, вдягнувся й поправив краватку.
Ого, красень як у день весілля! у Ксені навіть в оці заблищала сльоза.
Вам личить! підтримала продавщиця з сусідньої примірочної.
Брати будете? Він у нас коханку шукає.
Нє, дякую, мій любовник уже є навіть троє! підморгнула відвідувачка в червоному.
Іване, таку не бери треба надійну, як зарплатна картка з іншого банку: можна безпечно частину бюджету перекинути і спати спокійно. Все, йдемо в парфумерію, збадьорять тебе духами, і вільний політ.
По торговому центрі ще з годину пробрюкали, поки Ксеня задоволено не кивнула:
Все, Іване, ти готовий навіть без фото. Іди і не забудь все, чому я вчила: впертість, галантність і впевненість, як на день продажу нашої «Таврії».
Ксеня помчала додому варити борщ, а Іван рушив у світ ловити коханку, до чого його цілий день готували.
За годину у квартирі Ксені задзеленчав домофон:
Доброго дня, шановна пані. Скажіть, Ваш чоловік вдома? голос незнайомий, бархатистий, сповнений жаги, від нього жар по тілу! Навіть через тарахкотящий гучномовець.
Ох, вирвалось у Ксені, коли з рук випав черпак. Нема, він пішов до коханки.
Може, впустите, маю пропозицію.
В голосі стільки жару, що у Ксені аж жар прикинувся на озноб. Вона хотіла було випити глінтвейну, але передумала і натисла тричі кнопку домофону. Через три хвилини Іван зайшов у квартиру з пишним букетом, акуратно присунув дружину за талію. У маленькій прихожій стало спекотніше.
Ти що плакала? спитав Іван, дивлячись на Ксеню.
Трішки Подумала, наробила бід, а тепер бачу для вогнища вони потрібні.
Що ж, я вас запрошую провести вечір із приємним співрозмовником, в очах Івана іскрівся вогник пристрасті і, мабуть, ще грамів п’ятдесят коньяку для хоробрості. Я веду вас у ресторан, там розкажу цікаву історію про вашу красу тобто, документи та проза, але сподобається.
Хо-хо-хочу, пробурмотіла Ксеня, тільки борщ знімлю і вії нафарбую.
А я поки замовлю таксі, підморгнув Іван.
Куди помчимо? з обличчя Ксені не сходила щаслива дурнувата посмішка.
В ресторан пять зірок!
Тут таких нема. Є тільки піцерія «Пять сирів».
Значить, туди. Для моєї коханки лише найкраще!
А ваша дружина не буде ревнувати?
Будемо намагатись зробити так, щоб була, хитро підморгнув Іван.
