У сім’ї чоловіка були дивні правила поділу майна. Дійшло це діло до абсурду і терпіти таке я не збираюся.

У мене доволі велика родина. Маю двох дядьків (мамин брат і батьків брат), в яких уже також свої сім’ї, а ще й маю й рідного свого брата. Ми завжди були дружніми, допомагали один одному як тільки могли. І навіть коли мова зайшла про поділ майна, намагалися вирішити все мирним способом.

Якось давно ми вирішили, що майно буде діставатися в разі чого дітям, які живуть з батьками. Я думаю, що це хороша ідея, адже справедливо було б віддати житло тому, хто найбільше доглядає за батьками. Та от вийшла я заміж у сім’ю, де існують інші правила.

Після одруження з Марком ми переїхали до його батьків. Тата його давно не стало, а старший брат взяв кредит на житло і переїхав із своєю сім’єю туди, тож матір жила сама у трикімнатній квартирі.

І всі ці роки брат Марка, Анатолій, намагався виплатити кредит, хоч і зрозуміло, що без допомоги батьків його і дружини не обійшлося. Та попри це він був все ще приписаний у домі матері. А нещодавно він взагалі повідомив, що після смерті матері нам доведеться ділити її квартиру порівну на всіх. Цікаво, де ж ми тоді будемо жити?

Та це було не моє діло і я просто мовчала. Сама ж була прописана у рідному місті, в квартирі батьків. Та коли народилась донечка, довелося приписати її там, де ми живемо. Так буде менше проблем з документами.

А коли Марко сказав сім’ї, що хоче приписати і мене, то почалось щось жахливе. Всі накинулися із звинуваченнями, що я така меркантильна і взагалі виходила заміж по розрахунку, а не через велику любов. А потім взагалі сказали, що дитину я «нагуляла».

Спочатку ми з чоловіком мовчали і просто насміхалися над цим всім. Але згодом я почала помічати, як він просто ховає очі, коли знову починається чергова сварка. А через декілька тижнів взагалі став мені дорікати, що я і справді надто швидко переїхала до нього. Та і донька не сильно схожа на нього.

Одного разу зовсім ненароком я натрапила на ситуацію, коли Марк із своїм братом намагалися непомітно висунути дитинку на вулицю. Лише після довгих допитів я дізналась, що вони хотіли відвезти Арінку до клініки, аби там зробити тест на батьківство. Моє обурення чув весь будинок. Як можна було ось так вчинити?

А потім, коли злість пройшла, сіла і почала плакати. А потім на мене чекала безсонна ніч і протягом неї я все для себе обдумала.

Все ж таки потрібно поїхати і здати той тест. Так ми і зробили, а відразу після клініки я гайнула подавати заяву на розлучення. От і вийшло, що результати тесту і наше розлучення відбулося в один день. І показав той тест те, що Марк батько Аріни. Та тепер вже не мій чоловік.

Жити так далі я не можу і не хочу. Які стосунки без віри і довіри? Тому в результати тесту я вклала свідоцтво про розрив шлюбу і віддала чоловікові. І після цього ми з донею поїхали до моїх батьків.

З того дня пройшло майже півтора місяці. Мене почали поїдати думки, що я дарма вчинила так різко. Навіть не знаю, як зараз правильно зробити.

Оцініть статтю
Дюшес
У сім’ї чоловіка були дивні правила поділу майна. Дійшло це діло до абсурду і терпіти таке я не збираюся.