Ще в сьомому класі вона попередила подруг, що цей хлопець стане її чоловіком.
Олена ще в сьомому класі сказала своїм подругам, що Ілля її хлопець, і коли прийде час, вони точно одружаться. Ніхто з подруг не сперечався.
Тепер дівчата навіть боялися подивитися на Іллю, адже бабуся Олени славилася як знахарка. Вона жила в селі, займаючись своїми таємничими справами, а Олена вчилася темній магії поступово у місті, іноді навідуваючи бабусю.
А Ілля? Ілля зовсім не звертав уваги на Олену. Він проводив увесь вільний час у дворі з Софійкою. Софійка з дитинства була в інвалідному візку.
Не знаю чому, але саме Софійка привернула серце Іллі. Можливо, через її скромність чи доброту, але щось у ній його зачарувало. До того ж, вона була розумною, і з нею Іллі було цікаво. Вони вже кілька років проводили разом усі вільні хвилини.
Одного разу Ілля вийшов із дому й пішов у двір, де сиділа Софійка. На шляху йому перегорнула дорогу Олена.
Привіт, Іллю.
Привіт, відповів хлопець, намагаючись обійти її.
Хочеш прогулятися містом? запитала Олена.
Сьогодні ніяк, відрізав Ілля. Вибач.
Олена зціпила зуби, дивлячись, як він підходить до Софійки, вітається, і вони починають сміятися. Чорна хвиля злості й заздрості затопила її серце. Я жалібно плакала, коли ніхто не бачив.
Минув рік. Ілля тепер возив Софійку то до річки, то в ліс, то на галявину, де росли ромашки. Кожну вільну хвилину вони проводили разом.
Олена перетворилася на чорняву красуню. Всі хлопці не могли відвести від неї очей, такою вона була витонченою й гарною. Але Ілля в серці бачив лише Софійку. Тепер вони справді кохали одне одного, вже не по-дитячому.
І ось одного дня, коли Ілля йшов до Софійки, його знову зустріла Олена.
Привіт, Іллю. Знову до своєї безногі? Що ти в ній знайшов? Візьми краще мене. Лише зі мною будеш щасливим. Ти ж знаєш, що я кохаю тебе зі школи.
Знаю, відповів Ілля, але я люблю Софійку.
Чим вона краща за мене, ця каліка?
Не знаю. Але те, що краща без сумніву.
Іллю, ти ж знаєш, мені не потрібно докладати зусиль, щоб ти мене полюбив. Моя бабуся найсильніша. Але я не хочу так. Хочу, щоб ти сам мене кохав. Що мені зробити? Скажи. Я все виконаю.
Ілля зупинився й обернувся до неї.
Зроби так, щоб Софійка почала ходити. Тоді візьму тебе за дружину, різко вимовив він.
З того дня Олена почала проводити весь час із Софійкою. Вона приходила до неї зранку й залишалася допізна. Тепер Ілля ледь встигав бачити Софійку. А та не заперечувала. Робила все, що казала Олена: пила відвари, мазала ноги мазями, тренувалася.
Ілля, спостерігаючи, почав усвідомлювати, наскільки сильно Олена його кохає, якщо на це йде.
Минули чотири місяці.
Як зазвичай, одного вечора Ілля піш
