Моя історія доволі сумна і без щасливого закінчення.
Зі своїм чоловіком познайомилася під час навчання в медичному університеті. На останньому курсі вирішили одружитися. У нього було власне помешкання. Мої батьки подарували нам нову автівку. Окрім цього, вони не погано заробляли, тому на початку нам добре допомагали матеріально.
За рік після заміжжя народила двійнят. Чоловік відкрив приватну клініку і цілком посвятив себе роботі. Сказав, щоб займалася домашніми справами і виховувала дітей. А він зароблятиме на сім’ю. У мене й не було особливо вибору. Хотіла догодити і чоловікові, і дітям.
Так виросли діти і виявили бажання також навчатися в медичному закладі. Обом вдалося вступити. Я була щаслива за них.
Одного разу дочка попросила батька забрати її з закладу. Була вона разом зі своєю подружкою. З цього часу у мене життя пішло шкереберть.
Чоловікові припала до вподоби ровесниця його доньки. Він закрутив з нею роман, а згодом мені повідомив, що подає на розлучення. Я була в шоці.
На цей час мені було майже п’ятдесят. Досвіду роботи ніякого не мала. І вік уже був не той, щоб шукати з нуля роботу. Якось вдалося влаштуватися в одну лабораторію, щоб не померти з голоду.
Квартира також залишилася за чоловіком, оскільки була його приватною власністю.
Діти спочатку були зі мною. Не сприймали батькового одруження. Однак гроші перемогли їхню любов до мене. Тому що все їхнє життя фінансував батько – навчання, відпочинок, одежу, подорожі… Тому вони швидко змінили вектор власної симпатії. І майже перейшли жити до нього.
Я залишилася на стороні. У мене не було грошей, щоб задовільнити потреби дітей, не було власного помешкання… І була така собі робота.
Чому стався такий крутий поворот у моєму житті? Не знаю!
