Шістдесяти п’ятирічного Івана Павловича урочисто проводжали на пенсію. Він би ще працював, та здоров’я стало підводити. Тому вирішив, після дня народження на роботу не вийде. От і начальство так вирішило. Вручили подарунок, дорогий годинник, і наступного дня чоловік на відпочинку.
Після постійної роботи, наразі Іван Павлович не знає куди себе діти. До весни ще два місяці. Він планує їхати на дачу і жити там до зими. Щоб так кожного року. Природа там дуже красива. Ліс поруч, до річки декілька кілометрів, але за бажання можна ходити, чи їздити на велосипеді. Так що роботу собі знайде.
Інше питання хвилює чоловіка. Як прожити на одну пенсію. Збирався сказати доньці, щоб допомагала кожного місяця. Та вона повідомила, що старшенька Оксана зовсім скоро народить онука, тобто для Івана Павловича правнука. Віра й так крутиться, як може. Чоловік її виявився не зовсім працьовитим. От дітей народити спромігся, їх у них троє. А щоб забезпечити, ні, Віра намагається сама те робити.
Та ще й сваха, мати зятя, вимагає з них допомогу кожного місяця. Пенсії їй не вистачає, от вона й просить кожен місяць у сина гроші. А він сам робить не завжди, інколи працює вантажником, а потім тиждень відпочиває від роботи. Такі з нього заробітки. Та й ті копійки своїй мамі віддає. А Віра обурюється, та нічого зробити не може.
Добре, що старшенька Оксана заміж вийшла. Чоловік у неї гарний, відчуває полегшення Віра. Вони не просять у неї допомоги. Самі справляються. От тільки, як народиться онук, обов’язково потрібно гарний подарунок. Наразі Віра збирає гроші, щоб купити малюку візочок. Діти показали який, коштує немалі гроші. Але Віра сподівається, що заощадить потрібну суму.
Так що Іван Павлович вирішив сам справлятися, економити, щоб вистачило пенсії на весь місяць. Сьогодні приходила Віра, плакала, чоловік знайшов її заощаджені гроші, за які збиралася купити візочок майбутньому малюку, і віддав їх свекрусі. Коли Віра прибігла до неї з проханням повернути, та вдала, що нічого не знає, і син їй гроші не приносив.
У Віри опускаються руки. Мало того, що чоловік сидить повністю у неї на шиї, так іще й краде та відносить кошти до своєї мами. Віра давно б розлучилася, але знає, що він без неї пропаде. А так їй життя немає. Ну де та справедливість.
Ви поясніть, будь ласка, чи є такі свекрухи, чи це тільки Вірі так «пощастило»?
