Во другій половині дня небо затяглося хмарами, а до вечора закрапав дощ. Весняні вулиці виглядають непривабливо, особливо у таку дощову погоду.
Дмитро катався містом вже більше години, скорочуючи час до від’їзду. До вечора машин на дорогах прибавилося, доводилося стояти у пробках та на світлофорах. Час тягнувся повільно, але повертатися додому не хотілося, а на вокзал було ще рано.
Він зупинив авто біля тротуару та вимкнув двірники. Дрібні краплини дощу вкрили лобове скло, спотворюючи світ за ним.
Усю тиждень він приходив до тями після того, як Наталя пішла. І досі не відпускало. Якби залишився вдома, знову напився б, як усі ці дні. Без вина заснути не виходило.
Вони прожили із Наталею разом майже рік, а до того два місяці зустрічалися. Спочатку все було чудово. Він навіть планував, що літом поїдуть на південь, і там, біля моря, зробить їй пропозицію, незважаючи на те, що вони останнім часом часто сварилися. Наталя чіплялася до нього з будь-якого приводу, завжди була зла і вимагала більшого.
Перед тим, як вона пішла, вони посварилися через його подарунок на 8 Березня. Букет голланЙому раптом стало смішно від усієї цієї ситуації, бо тепер він знав — саме цей дощ привів його до справжнього щастя.
