Усі подруги мені заздрять, кажуть, що я доволі вдало вийшла заміж. Я мовчала у відповідь . Упродовж чотирьох років я зберігала цю таємницю. Вирішила, що далі не можу мовчати. Пора розкрити всю правду, яку я більше не можу приховувати.
Суть моєї проблеми, яку так і не змогла вирішити, – це надмірна скупість мого чоловіка. Загалом наші стосунки хороші, якщо не торкатися цього питання. Мій чоловік добре заробляє, хороший господар. Уміє все полагодити в хаті. Однак у нього кожна копійка порахована.
Він вважає, що такою крайньою ощадністю зможе накопичити гроші на заміський будиночок. Це його мрія. Я не проти такої ідеї. Але не коштом економії навіть на насущних речах.
Вважаю, що життя – це тут і сьогодні. А хто знає, що там буде завтра? Чи знадобиться нам цей заміський будинок?
Але моя думка не вплинула на його рішення. Він твердо стоїть на своєму. Мовляв, є речі, від яких можна спокійно відмовитися. Наприклад, манікюр і фарбування волосся.
– Ти можеш спокійно це зробити сама, а не користуватися дорогими послугами косметолога, – мовив чоловік.
Але ж я жінка. І для мене важливо мати привабливий вигляд. Я ніколи не зможу зробити манікюру чи зачіски такими, як це роблять у салоні.
Учора я попросила чоловіка гроші на абонемент у спортивній залі. Щоб тримати себе в формі, я через день ходжу на бігову доріжку і виконую там ще комплекс вправ. На таке прохання чоловік зробив круглі очі і сказав, що бігати можна й на вулиці. Он на дворі весна починається.
Я змовчала, а про себе вирішила, що не віддаватиму своєї зарплати в загальний кошик. Скажу, що в мене є багато потреб і мушу їх покрити. Саме на цій основі у нас розгорівся скандал.
Я не хочу розривати стосунків з чоловіком. Але й жити, відмовляючи собі в усьому, також не зможу. Вважаю, що треба жити нині. А хто знає, що завтра нам життя підготувало? Шукаю компроміс у цьому питанні з чоловіком. Може, хтось порадить, як бути в моїй ситуації.
