«Усім було байдуже до мене, до моїх пр0блем, до кpику, що ро3дирав моє серце – малий kpичав як HавіжеHий»

https://gazette.com.ua/kinder/chomu-nemovlya

Свого сина народила завдяки кесаревому розтину. Він був доволі великим , важив  4200. Природнім шляхом ніяк не могла розродитися.

І ось лежу порізана. Малого після огляду привезли в маленькому ліжечку до мене в палату. Я не знаю навіть з якої сторони до нього підійти, не те що перепеленати, нагодувати, помити, протерти камфорою між пальчиками  і складочками й таке інше.

Ще й треба час від часу повертатися, щоб часом спайок не було. Шов болить при русі. Але терплю.

Зайшов педіатр. Оглянув мої болючі груди і сказав, що нічого, що кесарів розтин, молоко до вечора прибуде. Наказав прикладати дитину до грудей.

Роблю так, як наказав лікар. Прикладаю малого до грудей. Він плямкає губами, хапається за сосок і наче смокче.

За такими процедурами минуло кілька годин. Може, й справді дитині достатньо молозива в перші миті після народження, як казав лікар. Правда, я не зауважила, щоб щось виділялося з моїх грудей. Молоко також не прибувало.

Малий до вечора став неспокійним. Медсестра, яка прийшла робити укол, порадила переодягнути дитину і прикласти до грудей.  Попросила її допомогти, бо мені це треба робити вперше. Не знаю навіть з чого починати. Вона сказала, що дуже зайнята, щоб я повчилася сама.

Боязко взяла дитину. Відчула біль в місці шва. Але треба розраховувати лиш на себе. Розпеленала, незграбно, але все-таки зуміла поміняти памперс. Запеленала абияк – з першого разу мені не вдалося зробити так акуратно, як було до цього.

Малий сплакнув. Приклала до грудей – він заспокоївся. Але молока досі не було.

Десь посеред ночі дитина почала знову плакати. Мої все-таки пусті груди його вже не задовольняли. Він вимагав їсти.

Вийшла в коридор і гукнула чергову медсестру. Вона нічого іншого не порадила, як прикладання до грудей.

-Та скільки можна смоктати пусті груди – дитина хоче їсти. Він он який здоровий, – врешті не втрималася я.

Жінка вийшла з палати, так нічого мені слушного не порадивши.

Малий здрімнув поряд зі мною. Я була вкрай виснаженою, тому боялася, щоб у сні не задушила його ненароком, і проганяла сон.

За годину син знову проснувся і показав справжній чоловічий голос.

«Так, з цим треба щось робити», – вирішила я.

Через напруження і безсонну ніч була вкрай виснажена.

Зранку під час огляду лікарі все-таки не дозволяли мені годувати дитину сумішами. Наказали чекати молока в грудях.

А малий постійно кричав. Тепер мене вже почав дратувати і крик дитини. Мені треба було хоч кілька годин нормально поспати.

Пішла до медсестри і попросила допомогти. Вона заглянула до мене і сказала, що малому, мабуть, гаряче – треба його охолодити під холодною водою.

Я була в шоці від її поради. Досі не можу забути цього. Дитина кричала, як навіжена. Малий довго не міг заспокоїтися. Я носила його на руках, а він постійно кричав. Я ледве трималася на ногах після по суті двох безсонних ночей.

Усім було байдуже до мене, до моїх проблем, до крику, що роздирав моє серце.

Мені здавалося, що я скоро зійду з розуму від цього усього. Я вже не думала про свій біль. Мені не хотілося ні їсти, ні пити. Звідки ж могло прибути в мене молоко. Ніхто не цікавився моїм станом.

Медсестри вдавали, що сильно заклопотані власними справами.

Через дві доби я все-таки наполягла на догодовуванні. І мені дозволили дати малому поїсти з пляшечки.

І надумані коліки одразу пройшли, і температура в кімнаті стала нормальна – малий солодко засопів у своєму ліжечку. Я полегшено зітхнула і також пішла спати.

Не вірю, що медичні працівники не догадувалися, що дитина плаче від голоду. І врешті, хіба це нормально не надати породіллі хоч якусь допомогу у перші дні після пологів, тим паче перших?

Оцініть статтю
Дюшес
«Усім було байдуже до мене, до моїх пр0блем, до кpику, що ро3дирав моє серце – малий kpичав як HавіжеHий»
Дюшес
Privacy Overview

This website uses cookies so that we can provide you with the best user experience possible. Cookie information is stored in your browser and performs functions such as recognising you when you return to our website and helping our team to understand which sections of the website you find most interesting and useful.