Успадкувала майно бабусі і нажила собі недруrIв.

Нещодавно отримала спадщину від своєї бабусі. І саме з того часу почалися мої справжні муки…

Моя бабуся була дуже чуйною і людяною. Вона багато часу і сил віддавала моїй сім’ї, зокрема мені. Я не уявляла свого життя без неї. Моє дитинство по суті пройшло під її опікою. Потім, вже у дорослому житті, бабуся знаходила можливості чимось бути корисною для мене. Така її властивість дивувала і захоплювала водночас.

Я отримувала насолоду від спілкування з нею. Вона також раділа кожній миті, проведеній разом з моєю сім’єю. Бабуся уміла вчасно підказати мені, де можна вигідно придбати ту чи іншу річ. Вона вправно користувалася комп’ютером. З її допомогою придбала за акційною ціною пилосос і праску.

Також знала про всі актуальні події в нашому місті. Ми завжди з користю проводили вихідні дні. Знали, коли і де в місті відкриваються нові художні виставки.

Бабуся любила пекти торти і часто нас тішила власною випічкою. Такою була її вдача – робити комусь приємність. І цією щасливицею судилося бути мені. Інколи навіть почувала себе незручно, бо не завжди був час, щоб їй відповісти взаємністю на її турботу і щедрість. Зізнаюся, що таких людей в нашому житті дуже мало. Справді, спілкування з нею було справжньою розкішшю.

Можливо, саме так бабуся, будучи надто тонкою і енергійною натурою, рятувалася від самотності. Що важливо, вона багато допомагала мені по господарству. Можна сказати, була «паличкою-виручалочкою». Бо кожне свято в моїй сім’ї відбувалося з її участю. До речі, вона була зразковою господинею. Просто кохалася в цій справі. Я й не могла собі уявити початок власного сімейного життя без неї. Але, варто зазначити, вона ніколи не переступала межі дозволеного – ніколи не втручалася в мої стосунки. Вона уміла робити підказку делікатно, не зачіпаючи мого приватного життя.

Бабусі не стало в 80-річному віці.  У цей день я й не догадувалася, які випробування чекають на мене. Мабуть, коли б бабуся знала про такий поворот подій, вона б ніколи не пішла на такий крок.

Річ у тому, що в моя бабуся мешкала в доволі гарному будиночку. Свого часу я й не задумувалася про успадкування чи хоча б натяк на це. Бабуся всю душу віддавала мені і про це всі знали. Коли справа дійшла до переоформлення будинку, то для родини чомусь стало шоком, що вона переписала його на мого сина, тобто свого внука, якому на цей час було всього лиш 12 років.

У нас було власне хороше помешкання, гарно облаштоване і зручне. Тому я ніколи не відчувала потреби в іншому житлі. Але бабуся для себе вирішила так. Отож, треба все-таки оформляти документи згідно з заповітом. І тут «на диби» стала вся дорога родинонька, якої я не знала до того. Усі претендували на частину житла. Окрім цього, бабуся залишила нам у спадок власні коштовні прикраси і заощадження. Тепер проти мене “ополчилися” всі претенденти на спадщину моєї бабусі. Мене почали шантажувати. Обзивати різними брудними словами. Казали, що я поступаю зовсім не по-християнськи.

У чому моя провина – не знаю. Я вже й не рада, що так усе склалося. Хочу, щоб якомога швидше закінчилося це переоформлення, щоб знову зажити спокійним життя. Крім того, мені зараз гостро не вистачає моєї розважливої бабусі. Вона б точно підказала мені, як вийти з тієї ситуації, не втрачаючи внутрішнього спокою.

Оцініть статтю
Дюшес
Успадкувала майно бабусі і нажила собі недруrIв.