Жінка давно прагнула стати матір’ю. Однак з кровними дітьми в неї не склалося. Лікарі при обстеженні сказали їй відверто, що надій на завагітнення немає зовсім. Однак Марія марила дитиною. їй снилося, що вона гуляє з малюком за руку. А потім вони будуть будиночок з піску.
Усі думки були спрямовані на те, щоб у неї появилася дитина. Врешті в неї визріла ідея усиновити чужу, взяти з притулку чи прямо з лікарні після народження. Адже сьогодні є багато матерів, які відмовляються від немовлят і кидають дітей прямо в пологовому відділенні.
З Олесем вона познайомилася вже в сиротинці. Хлопчик був русявенький з голубими дуже допитливими очима. Ці очі одразу запали жінці в душу. І вона сама собі пообіцяла, що зробить все можливе, лиш би Олесь став її. Бо відчувала, що далі вже сама не зможе. Ці дитячі оченята переслідували її скрізь.
До місяця часу вона змогла оформити документи і хлопчик перейшов жити до неї. Марія жила в хорошому достатку. Малому в усьому догоджала, але й не опускала виховання.
У житті складалося в Олеся все добре. Він отримав хорошу освіту. Саме в цей час важко захворіла Марія. Ї
й потрібна була нирка для пересадки. Олесь прийшов у лікарню і сказав, що він погоджується бути її донором. Марія була ошелешена його вчинком. Вона боялася за нього, боялася його втратити, тому була навіть готова пожертвувати власним життям. Лиш би у нього все було добре. Однак Олесь наполіг на власному рішенні незважаючи на всі ризики пов’язані з цією операцією. Проте нащастя операція пройшла успішна і для Олеся, і для Марії.
Так він зміг врятувати свою матір і повернути до звичного життя.
Марія була вкрай схвильована його благородністю і мужністю. Проте хлопець вважав, що вона свого часу віддала йому не менше свого тепла і любові.
