**Щоденник**
“Увага, мама і брат їдуть ділити спадщину: Ти позбавив брата, у тебе немає совісті!”
Я відмовився від своєї частки на користь батька, але він заповів мені всю квартиру. Його слова досі звучать у мене в голові: “Ти зрозумієш згодом. Головне не довіряй їм, вони брешуть.” Тоді я не знав, про кого він, але сьогодні все стало на свої місця.
Мене звуть Ярина. У мене є тітка, Оксана, молодша сестра мами. Вони не спілкувалися ходили чутки, що Оксана привласнила бабусину спадщину. Я знала, що є двоюрідні брат і сестра, Тарас і Марія. В дитинстві ми грали разом, але згодом звязки обірвалися. Нещодавно Марія знайшла мене в соцмережах і розповіла речі, від яких у мене кров застигла.
Останні роки були сповнені жалоби. Мама померла три роки тому. Батько тримався, доки я не закінчила навчання у Львові, а потім пішов за нею. Вони так любили одне одного він обожнював її, дарува́в квіти, ставив на пєдестал. Гадаю, він так і не зміг пережити її втрату.
Після смерті мами батько успадкував половину нашої квартири. Я віддала йому свою частину, і на моє здивування, він заповів мені все. “Ти зрозумієш згодом, сказав він. Не довіряй їм.” Я намагалася дізнатися, хто ці “вони” і якої брехні він боявся, але він уникав відповідей.
Через півроку після його похорону Марія звязалася зі мною. Нагадала, що вона донька Оксани, і сказала, що заїде до Львова. “Треба поговорити, написала вона. У мене важливі новини.” Не бачила причини відмовляти. Дала їй адресу і номер, попросивши попередити перед візитом.
Марія приїхала через тиждень. Я зустріла її на вокзалі вона була схвильована. Зайшовши до квартири, вона пробурмотіла: “У тебе гарно. Шкода, що скоро доведеться їхати.” На кухні вона розповіла все: Тарас мій зведений брат. Вона не знала деталей, але, на її думку, саме тому бабуся заповіла все Оксані, а не поділила між сестрами.
Марія відкрила мені, що батько спочатку був із Оксаною, кинув її, дізнавшись про вагітність, а потім одружився з мамою. “Мама і Тарас приїдуть вимагати свою частку, попередила вона. Готуйся.”
Я була в шоці. Тарас не отримає нічого квартира моя, батькові заощадження, які він зберігав вдома через недовіру до банків, а машину я купила сама. Все, що він мав, тепер належало мені. Історія про зведеного брата здавалася неймовірною батько так любив маму, що не міг так вчинити. Але життя інколи підкидає сюрпризи.
“Дякую, що попередила, Маріє, сказала я. Нехай приїжджають, якщо насміляться, але підуть вони звідси лише зі своєю брехнею.”
І я готувалася до зустрічі з ними, знаючи, що правда, як завжди, переможе.
*Життя навчає: найг
