Для цієї сім’ї вже звичним є народження близнят. Пологи відбуваються вп’ятий раз. Батьки вже й не сподіваються на диво. У них народження двійнят-дівчаток як традиція – на світ появляються мацюпусінькі дівчатка, що схожі одна на одну як краплини води.
Тато, звичайно, розчарований. Він чекає на сина, на підмогу. Та ба – природа робить своє.
Ось і цього разу вагітна жінка поспішає у пологове відділення, бо ось-ось усе почнеться. Тато нетерпеливо переступає з ноги на ногу в очікуванні дива. Лікарі наполягають на кесаревому розтині. Подружжя відмовляється. Сил вистачить народити природнім шляхом, запевняє породілля.
Довгоочікувана мить почалася. На світ з’являється одне маля.
-Дівчинка, – оголошує акушер.
Тато звісно морщить лоба. Все-таки жевріла надія, що цього разу буде по-іншому.
За п’ятнадцять хвилин народилося ще одне маля і знову дівчинка. Остання надія батька втрачена. Він так бажав, щоб у них народився хоч один син. А так у них десятеро нащадків і всі донечки.
Батько, звичайно, любить їх до безтями. Вони разом гуляють у парку. Їздять на велосипедах, грають навіть у футбол. Це ж ціла команда. Правда, дівоча.
Часом батька проймає гордість за власну сім’ю. Особливо в миті, коли його дівчата займають перші місця у змаганнях. Це так приємно, коли в конкурсі виграють одразу троє-четверо його дітей, і цей список оприлюднюють на публіку. Всі оглядаються на нього, як на героя, що виховав ось таких розумних і спритних дітей.
Мамі вже звично, що у неї стільки помічниць. І усі так подібні між собою. З одежею їй простіше. Також із заплітанням косичок. Адже старші дівчатка так люблять погратися з молодшими, заплести русяве волоссячко в кілька дрібненьких косичок, на завершення прикрасивши їх яскравими гумками.
Так, вона дуже любить спостерігати за своїми дівчатками, любуватися їхньою грою. Вона щаслива в цей час. Тому і зараз її груди розпирає почуття щастя, що все найскладніше уже позаду. А тато також по своєму щасливий. Ось сьогодні прийшов зі всіма її дівчатками під пологовий будинок з гелевими кульками, які діти випустили з рук біля вікна з вигуком: «Ми тебе любимо, мамо!».
