Ми з Олексієм дуже довго зустрічалися, знайомі ще з дитинства. Наші батьки між собою товаришували та жартома нарекли нас нареченими. Ми тоді були ще маленькі та не розуміли що це означає. Та пройшов час, ми підросли та на подив батьків стали зустрічатися. Відгуляли весілля.
Батьки з обох боків склалися грошима та подарували нам з Олексієм квартиру. Коли святкування було закінчене, ми завантажили в авто весільні подарунки та поїхали в нашу нову домівку. Під’їжджаючи додому я раптом зрозуміла, що ключі від квартири залишилися у мами коханого.
Ми домовились, що покладемо всі подарунки біля під’їзду, я їх буду стерегти, а Олексій поїде до своєї мами та швиденько забере ключі.
– Не засни мені тут, ми ще маємо багато справ, – пожартував Олексій та поїхав.
Наші нові сусіди виглядали у вікно та їм було невтямки чому чоловік залишив свою дружину та поїхав.
Весілля ми гуляли влітку, тож ввечері було дуже приємно знаходитися на свіжому повітрі. Порівняно з денною спекою я відчувала себе наче в оазисі. За традицією мої бабусі подарували мені по ковдрі, які були запаковані, я сіла на одну з них та стала чекати на повернення свого чоловіка.
Вуличний котик склав мені компанію вмостившись у мене на колінах. Його муркотіння було таким приємним, що я відразу розслабилась.
Крім подарунків ми забрали з ресторану залишки їжі та я почала пригощати свого нового друга. Котик дуже зрадів та зрозумів, що залишиться біля мене надовго.
Я виглядала Олексія, його довго не було. Вечір ставав все прохолоднішим та я дістала другу ковдру з упакування, накрилася нею.
Раптом до мене ззаду підійшов чоловік, я відразу подумала, що це Олексій, але це був місцевий безхатченко. Віктор Петрович відразу попросив у мене пробачення через те, що він мене потурбував, ми почали розмовляти.
Спочатку мій новий знайомий запропонував мені випити, але я відмовилась. Потім ми говорили про все на світі та я незчулася як за цікавою розмовою пройшло багато часу. Муркотіння котика на моїх колінах та тихий вечір вплинули на те, що я задрімала.
В цей час повернувся мій коханий та побачив як я поруч з безхатьком з котом на руках дрімаю на лавці.
Олексій познайомився з Віктором Петровичем, взяв мене на руки та поніс у квартиру. Мій новий знайомий допоміг нам перенести всі подарунки та мій чоловік дав йому трохи їжі, котик забіг за мною в наш новий дім. Віктор Петрович попрощався, а я сказала, щоб він завтра до нас прийшов на чай.
Олексій почав розповідати про його пригоди. Коли він приїхав до своїх батьків, їх вдома не було. З’ясувалося, що вони вирішили продовжити святкування вдома у моїх батьків. Довелося сідати в те ж саме таксі та їхати до моїх батьків. Вони були дуже раді бачити Олексія, посадили його за стіл та не відразу зрозуміли чому він приїхав без мене, поки чоловік все пояснив нетверезим батькам, то пройшло багато часу та таксі Олексія не дочекалося. Потім мама коханого віддала йому ключі та викликала таксі.
Готівки ні в кого не було, бо всі гроші батьки витратили на конкурсах, тож Олексій їздив по місту, щоб знайти найближчий банкомат.
Я розповіла свою історію та мій чоловік запропонував взяти котика собі, сказав, що йому теж буде цікаво поспілкуватися з моїм новим знайомим Віктором Петровичем.
Наступного дня ми спали до обіду, котик, згорнувшись калачиком, залюбки склав нам компанію. Він ще й досі з нами живе, а Віктор Петрович часто заходить в гості та ми згадуємо той вечір.
