Скоро мені виповниться 16 років та я нарешті зможу піти до паспортного столу та змінити ост0гидле мені ім’я, яке дали мені батьки.
Крім мене у моїх батьків є ще дві доньки. Батько дуже сильно чекав сина та хотів назвати його на честь свого прадіда. Коли під час чергового візиту до жіночої консультації мамі призначили УЗД та вони з батьком побачили, що вони чекають на сина. Радості батька не було меж, він вирішив, що появу сина потрібно буде відмітити особливо.
Тоді мама почала підбирати для мене ім’я: Назар, Арсен, Давид, зупинилася на імені Макар, Макарчик. Я радів, що у мене буде таке гарне ім’я.
За два дні до пологів батько заявив, що він уже придумав ім’я для мене. Таке ім’я носив його прадід та прапрадід, а до нього всі чоловіки в його родині. А родина у мого батька дуже багата та відома, серед її членів доволі багато відомих людей та батько вважав, що саме ім’я принесло їм такий успіх. Того самого він бажав і мені, тому вирішив назвати мене Акакій. Мама намагалася його відмовити та батько твердо вирішив стояти на своєму та на будь-яке заперечення він її запитував чи бажає вона мені успіху та процвітання, якщо так, то повинна погодитись з його рішенням.
Зараз про це смішно згадувати, але тоді мені було не до сміху. В дитячому садочку дітям важко було вимовити моє ім’я та вони на мене говорили просто “Кака”, я тоді плакав кожен день. Виховательки, звичайно, їх виправляли та марно.
В результаті мене забрали з садочка. Я з острахом очікував що буде, коли я піду до школи. Мої побоювання справдились та я почав піддаватися насмішкам зі сторони однокласників. Став замкнутим, почав більше хворіти.
Я довго та безрезультатно просив батька змінити моє ім’я та він наче мантру повторював, що воно зробить мене багатим та відомим. Не знаю як на рахунок багатства, але слави мені аж забагато.
Звертаюся до всіх батьків, перед тим, як дати ім’я своїй дитині добре подумайте про те чи викликатиме воно бажання в її однолітків придумувати дражнилки до імені, яке ви йому дасте.
