Я вийшла з дому разом з чоловіком. Ми поспішали на роботу. Чоловік сказав, що забув ключі від кабінету в куртці, яку одягав учора. Попросив, поки він виїде з гаража, я збігала додому і принесла.
Швиденько піднялася на п’ятий поверх, відчинила двері і знайшла куртку. В кишені поряд з ключами лежала записка. Розгорнувши її, прочитала: «Четвер. Ресторан «Ельдорадо». О 18-й годині».
Серце ледь не надірвалося з болю. Прикусила губу і пішла до чоловіка. Сіла в машину і не подала вигляду, що виявила його змову. Чомусь всередині не хотілося вірити, що чоловік мені зраджує.
Протягом дня зміст записки не виходив з голови. Але я вирішила мовчати. Увечері все-таки вирішила заглянути до того ресторану, щоб побачити цю щасливицю і переконатися в зраді чоловіка.
Відчиняю двері – серце ледь не виривається з грудей. Переступаю поріг і мене стрічають овації. У залі зібралися всі мої знайомі.
-Що ж це таке? – подумки питаю я.
На зустріч з великим букетом квітів поспішає чоловік. Вітає мене з третьою річницею нашого одруження.
-Боже мій, в круговерті буднів я зовсім забула про цю дату. Вибач, мій коханий! – промовляю я і падаю в обійми чоловіка.
Знову оплески. Лунає музика. Ми танцюємо вальс.
Я почуваю себе найщасливішою жінкою в світі. Схиляю голову на плече і відчуваю лиш ритм музики і теплі обійми.
-Я знав, що ти заглянеш у записку. Хотів зробити для тебе сюрприз і він вдався, – шепоче на вухо чоловік.
-Ти мій вигадник, – цілую його в щоку.
Музика стихла. Посипалися привітання від друзів з нагоди такої урочистості. Мені здавалося, що це все сон.
Я знала, що мій чоловік любить мене дивувати, але щоб так – я не очікувала.
Вечірка видалася невимушеною (я була одягнена в звичайне плаття) і надзвичайно приємною, яка, мабуть, запам’ятається мені на все життя.
Як добре, що мені настільки повезло з чоловіком, який уміє і гроші заробляти, і відпочивати та дарувати тепло ближнім.
