В лікарні Ніна лежала місяць. Ні чоловік, ні тато не провідували її. Тільки колеги по роботі приходили два рази, і все.

Ніна щасливо живе з чоловіком Іваном. Одружилися вони три роки тому. Вирішили спочатку пожити для себе, тільки потім подумають про дітей. За цей час, що вони разом з Іваном, померла мама Ніни. Така втрата дуже позначилася на житті доньки. Наразі дівчині немає з ким поділитися своїми переживаннями. Ніхто не пожаліє так, як мама. Тато один, йому підтримка потрібна, а яка з Ніни підтримка, коли сама від горя нічого не бачить і не чує.

Але все минає. Людина звикає до всього. Так і Ніна, змирилася з втратою рідненької неньки. Тато пожурився, і через деякий час повідомив, що в нього є жінка. Одружуватися не поспішають, але житимуть разом. Ніна наче і рада за тата, але те, що так рано після смерті мами привів іншу жінку, ображало. З тим, то татове рішення, нехай живе, як знає. Знала б Ніна що чекає її, то не змирилася б так швидко.

Одного разу зранку Ніні стало погано, думала, що потравилася. Адже напередодні коштувала жарені гриби. Але такий стан не минав. Змушена звернутися до лікаря. При обстеженні виявилося, що вагітна. Додому летіла немов на крилах. Зрадіє Іван такій гарній новині. Приготувала святкову вечерю. Поспішала, щоб встигнути, поки прийде чоловік із роботи. Відсвяткують приємну новину удвох.

Коли чоловік побачив, як дружина загадково посміхається, весь час думав, яка ж дата сьогодні, що приготована романтична вечеря. Ніна не стала довго тримати чоловіка в невіданні. Вона повідомила, що в них скоро народиться малюк. Але радості на обличчі Івана не побачила. Лише злість. Він сичав, що це вона навмисно так підстроїла, щоб завагітніти. Адже домовлялися, що спочатку житимемо для себе.

Він вискочив на вулицю. Ту ніч не ночував вдома. Ніна також не спала, все чекала Івана, що він ось прийде. Не розуміла, чому так реагує. Так сталося, що малюк є, потрібно радіти, а чоловік зреагував зовсім по другому. Ніна чекала, думала, що йому потрібен час, щоб звикнутися з думкою про малюка. Але другого дня, коли Іван нарешті прийшов додому, сказав, щоб Ніна збирала речі і йшла звідси. Йому вона не потрібна. Квартира його, тому прав у Ніни на неї немає. І він не хоче її бачити, ніколи.

Ніна зі сльозами збирала речі. Вона не могла повірити, що то все відбувається з нею. Але гордість не дозволяла залишатися, коли проганяють. Коли приїхала в татову квартиру, тато вислухав, потім сказав, що наразі він живе не один, і вирішуватимуть вони з Валентиною. Якщо Валентина буде проти, то Ніна нехай шукає собі житло де інде. Іще одна зрада дала про себе знати. Ніні стало погано. Тато викликав швидку допомогу, загроза викидня, дівчину відвезли в лікарню.

Там вона лежала місяць. Ні чоловік, ні тато не провідували її. Тільки колеги по роботі приходили два рази, і все. Через колег Ніна знайшла квартиру, коли її виписали, поїхала туди. Це була тісненька однокімнатна квартира. Але дівчина і цьому рада. Не жити ж на вулиці. А платити за гарну квартиру в неї нічим. Зарплата маленька. Вистачить тільки заплатити за квартиру, та на продукти й все. Ніна не знає, як буде жити далі, коли не буде працювати.

В назначений час народила дівчинку. Хазяйку квартири умовила потерпіти два місяці, поки одержить декретні. Сама не гаючи часу, подала на аліменти й на розділ майна. Адже в неї донька. Тому Іван повинен виплатити їм частку. Татові повідомила, що буде вступати в спадок. Адже по закону, половина квартири її. Тато викупив частку Ніни за гроші. Чоловік не став проти розділу, також відкупився грошима.

За ці гроші Ніна купила однокімнатну квартиру. Спочатку було дуже важко, але згодом все наладилося. Про свого чоловіка дізналася правду, чому він так поступив із нею. Виявляється в нього є коханка, яка вже тоді була вагітна. Між ними двома чоловік вибрав коханку. Ось так буває.

Оцініть статтю
Дюшес
В лікарні Ніна лежала місяць. Ні чоловік, ні тато не провідували її. Тільки колеги по роботі приходили два рази, і все.