В сорок п’ять Галина Петрівна вперше стала бабусею. Донька народила хлопчика. Живуть неподалік, так що Галина Петрівна кожного дня після роботи йде до доньки, а пізно увечері додому. Чоловіку не подобається, що приходить із роботи, а вечеря не приготована, і дружина в дочки. Скільки разів говорив їй, щоб не привчала Оксану, нехай самі справляються. Але Галина Петрівна не слухала, поспішала допомагати, з онуком посидіти. Тому що у молодих кожного вечора є куди піти, тому бабуся і сидить вечорами у доньки.
Через чотирнадцять років Оксана народила другого сина. Мама скоро пішла на пенсію, тому в доньки плани. Рік побуде в декретній відпустці, а коли мама буде вдома, Оксана піде працювати. За онуком бабуся доглядатиме. Коли Галина Петрівна про те дізналася, образилася. Не питають у неї чи погоджується, а відразу ставлять перед фактом.
А в неї вже не те здоров’я, часто відпочиває. Чоловік хворіє, за ним догляд потрібен. Оксана про все те добре знає, але їй потрібно на роботу, мама справиться. Ще молода, тільки шістдесят виповнилося. Чого жалітися, за онуком нехай доглядає, і тато поруч, доглянутий. Тому коли почула від мами тверде, ні, дуже образилася. Кілька днів не розмовляла, не ходила провідати, на дзвінки не відповідала. Від сусід потім дізналася, що тато в лікарні, а мама біля нього.
В лікарні сиділи з мамою біля тата, обидві плакали. А мама все говорила, говорила. Вона любить онуків, як старшого, так і меншого. Але роки вже не ті, щоб бігати за малою дитиною. Відпочити хочеться хоч інколи. А в Оксани все життя попереду, і малого виростять самі, своєю сім’єю. Адже потрібно поважати поважний мамин вік, і дослухатися до її побажань. Наразі скільки потрібно часу і зусиль, щоб чоловіка поставити на ноги. А малі діти бешкетують, біля них потрібно ходити, так що ніякої тиші й відпочинку не бачити.
З маминою думкою Оксані прийшлося змиритися. Відтепер мама з татом приходять провідати онуків в той час, коли їм зручно. Багато ходять на прогулянки, і взагалі, в них свій розпорядок дня. Галина Петрівна вважає, що поступила правильно. Про себе також потрібно думати. Тому що діти чекають від мами допомогу завжди, і не думають про те, що вік бере своє.
Чи правильно поступила Галина Петрівна?
