За вікном буяла весна. Сонечко своїми променями досягли руки Віталія. Але радості від того чоловік не відчував. Вчора лікарі сказали остаточний діагноз донечки.
Настя захворіла зненацька. Гуляла під під’їздом з подружками. Потім сказала, що їй погано, і знепритомніла. Швидка допомога приїхала вчасно. Настя бліда лежала з відкритими очима. Мама плакала, вона не могла повірити, що то сталося з її донечкою. З самого ранку дівчинка почувалася чудово. В лікарні тільки розводили руками. Всі аналізи в нормі. І тільки коли запросили нейрохірурга, він виявив пухлину в головному мозку. Порекомендував звернутися в клініку за кордоном. Краще Ізраїль. Але коштуватиме дуже дорого.
В молодої сім’ї лишніх коштів немає, а тут потрібно таку суму, що їм за все життя не назбирати. Звернулися до благодійного фонду, але там сказали щоб ставали в чергу. Коли дійде черга, ніхто не знає. На роботі у Віталія всі знали про біду, в яку потрапила його сім’я. Скинулися хто скільки міг, але то крапля в морі. Навіть на дорогу не вистачить.
Фірмою в них керувала Віра Степанівна. Дуже строга, любить дисципліну, і якщо хто запізнюється без поважної причини, може лишитися роботи. Її секретар зайшла до відділу і запросила Віталія до кабінету начальниці. Через півгодини чоловік вийшов з кабінету. На очах в нього блищали сльози. Віра Степанівна виділила потрібну суму на лікування його доньки.
