Мою суботню ідилію порушив стукіт у двері. Я давно чекав коли ж зможу насолодитися тишею у себе вдома. По своїй природі я інтроверт, але моя робота пов’язана зі спілкуванням та примушує мене впродовж робочого дня удавати, що я люблю спілкуватися з людьми. Мені настільки вистачає спілкування, що на вихідних я не хочу ні з ким розмовляти. Часом я навіть з дому не виходжу, а коли мені потрібно з кимось щось обговорити, то роблю це через листування.
Але сьогодні якийсь недоумок вирішив порушити мою традицію та щосили стукав кулаком у двері примовляючи:
– Ах ти негідник, чому ховаєш мою дружину?! Як тобі тільки не соромно? Відчиняй.
Я аж завмер від несподіванки, вирішив перечекати, можливо, той чолов’яга помилився квартирою. Але він не відступав:
– Що, злякався?! І що тільки Алла в тобі знайшла? Проміняла справжнього чоловіка на якогось боягуза. Відчиняй, кому кажу.
Я зрозумів, що непроханий гість так просто не піде, підійшов до дверей та сказав, що викличу поліцію якщо він не припинить.
– От вона тебе й заарештує, бо ти вкрав мою дружину!
Я не розумів що коїться, у мене є дівчина, їй вісімнадцять років та вона не може бути заміжньою. Звідки на мене звалилися такі неприємності?
Через деякий час стукіт затих, я почекав деякий час та обережно відкрив двері, щоб переконатися, що той хуліган вже пішов. Але ж ні, раптом в мою квартиру залетів кремезний чоловік та почав шукати свою дружину. Спершу він заглянув у кімнату, потім на кухню, потім побіг у ванну кімнату, перевірив усі шафи, врешті його занесло на балкон. Чоловік літав по моїй квартирі як торнадо та я не міг його зупинити, а лише проводив поглядом. Врешті той чоловік не витримав та став кричати на всю квартиру:
– Алла, виходь. Я знаю, що ти тут.
– Тут немає ніякої Алли. Я такої не знаю.
– Ой, Микола, не видумуй, я все про вас знаю.
– Я не Микола, а Назар.
Тут чоловік раптом замовк та запитав:
– А це хіба на п’ятий під’їзд?
– Це шостий під’їзд.
Гнів непроханого гостя раптом змінився на сором та чоловік почав просити у мене пробачення. Представився Олександром. Я зрозумів, що йому зараз нелегко та вирішив поговорити з ним. Запросив Олександра на кухню та налив йому чаю. Чоловік розповів про причину своєї поведінки.
Після того, як з’явився однокласник його дружини, Олександр став підозрювати свою дружину Аллу у невірності. А все тому, що її поведінка раптом різко змінилася. Після роботи вона вже не поспішала додому, а почала зустрічатися з подругами.
Річ у тім, що Алла стала планувати звільнитися з роботи та стати манікюрницею. Сказала чоловіку, що після роботи зустрічається з подругами для того, щоб створити мережу своїх клієнтів. Олександр не вірив своїй дружині, бо таке бажання його дружини співпало з тим, що в наше місто повернувся колишній однокласник його дружини, в якого вона колись була закохана. От він і почав надумувати собі різні небилиці.
Масла у вогонь підлило те, що його друг жив по сусідству з колишнім однокласником Алли та бачив як до нього приходить жінка. Хто саме та жінка друг Олександра не роздивився.
– Ну так може все не так, як ти думаєш? – сказав я.
– Можливо, ти маєш рацію, ще раз пробач за вторгнення і дякую за чай.
Ми попрощалися, а я продовжив свій відпочинок. Надіюсь, що в Олександра з Аллою все налагодилося.
