В нас була тільки одна ніч, я клянуся. Ну не п0кuну я дитину. Я ж не ск0тuна…Я кохаю тільки тебе! Вона сирота, їй нема де жити. Нехай вона поживе з нами до пологів

Мене звати Марина. Мені 38 років, чоловіку 40. У шлюбі зі своїм чоловіком я вже 20 років. Маємо дорослу дочку Лізу. Їй 19 років, від повноліття вона живе окремо.

Ще місяць тому я думала, що в мене просто ідеальне життя. Коханий чоловік, розумниця-дочка, хороша робота, квартира з сучасним ремонтом і елітне авто. Ну що ще треба для щастя?

З Єгором ми жили душа в душу. Приводів для скандалів у нас не було. Чоловік у мені завжди здавався таким позитивним, розважливим, спокійним. Зараз у нас є все, що душа забажає. Грошей вистачає.

Живемо у своє задоволення. Я  працюю  редактором у журналі. Літературою захоплююся з дитинства, тому хобі переросло в улюблену роботу.  Чоловік  співвласник в будівельній фірмі, часто їздить у відрядження.

Отже, після чергового відрядження Єгора, земля пішла з моїх ніг. Я просто не знала на якому я світі. В одну мить все перевернулося. Я прибігла раніше додому з роботи, зготувала смачну вечерю, запалила свічки, привела себе в порядок і стала чекати Єгора з поїздки.

У двері подзвонили…Я здивувалася ще, бо Єгор має свої ключі. Я відчинила двері, і побачила свого чоловіка, з таким дивним виразом обличчя. Він, ніби,  боявся переступити поріг власної квартири.

Мариночка, привіт, розумієш, тут така справа,- чоловік зніяковів.

З-за його плечей визирнула зовсім юна вагітна дівчина.

Ми всі зайшли у вітальню. Непрохана гостя залишилася чекати на нас.

Я побігла у ванну, замкнула двері. Ситуація була просто жахливою, як хто відро помиїв вилив на мене.

Мариночко, пробач, біс в ребро… Я напився раз під час минулого відрядження, і там зустрів Катю. В нас була тільки одна ніч, я клянуся. Ну не покину я дитину. Я ж не скотина…Я кохаю тільки тебе! Вона сирота, їй нема де жити. Нехай вона поживе з нами до пологів. Тільки не кидай мене, я цього просто не переживу. Благаю..

Я взяла уламки своїй гідності в кулак, і вийшла з ванної кімнати.

Коханка  його така скромна, ніжна, тиха, ловить кожне слово чоловіка і дивиться на нього закоханими очима, ні в чому йому не суперечить. Повна моя протилежність.

Їй 20 років.  Я дивлюся на неї і вся вона така хороша, поступлива і навіть шкода її. На мою дочку навіть чимось схожа…  Але варто мені поглянути на її живіт, то бачу зраду. Мене так трусити починає і навиворіт вивертає від болю. І я хочу кинутися на цю миловидну дівчину і видерти їй усі патли. 

Живемо в такій компанії вже 2 тижні. Добре, що дочка поїхала на навчання закордон, і не бачить цього бл@#@ва.

Чоловік до неї навіть якось байдужий, а від мене не відходить. Єгор ночує  в нашій спальні на підлозі, на диван йти не хоче. А коханку поселили в окрему кімнату. І вона так спокійно до цього ставиться.

Я ридала  та скандалила  з чоловіком. І все одно я не можу звикнути до цієї думки.  Я не знаю, що мені робити далі! Я все ще його кохаю, а він в любові мені продовжує клястися, прощення вимолює. Вагітність у його пасії проходить важко. Вже сьомий місяць. Єгор планує після народження  сина зняти для Каті з дитиною окрему квартиру, і допомагати їм фінансово. Ну і звичайно визнати СИНА!  Я не змогла  народити йому хлопчика, а він так мріяв! А жити хоче далі зі мною.

Сором який…Я живу, як в страшному сні…Відчуваю себе старшою дружиною в гаремі чоловіка. 

Що ж мені робити? Я вже вся змучилася… Живу на заспокійливих… Я ніяк не можу всього цього прийняти. Як мені бути?

Оцініть статтю
Дюшес
В нас була тільки одна ніч, я клянуся. Ну не п0кuну я дитину. Я ж не ск0тuна…Я кохаю тільки тебе! Вона сирота, їй нема де жити. Нехай вона поживе з нами до пологів
Дюшес
Privacy Overview

This website uses cookies so that we can provide you with the best user experience possible. Cookie information is stored in your browser and performs functions such as recognising you when you return to our website and helping our team to understand which sections of the website you find most interesting and useful.