Андрій, мій син, працює в одного мого знайомого в автопарку. Заробітна плата хороша, тому, навіть, іноді допомагає мені. Я не прошу допомоги, але приємно, що син піклується про мене. Нещодавно Андрій сказав, що приведе дівчину, познайомити зі мною. Я рада за сина, йому давно вже час одружитися. Адже двадцять вісім років, потрібно задуматися про сім’ю. Дівчина мені сподобалася, звуть Дарина, добра привітна. Андрій радів, що ми з Дариною знайшли спільну мову. Незабаром запропонував їй одружитися. Дівчина з радістю відповіла, так. Через деякий час, нас запросили познайомитися з батьками Дарини.
В назначений час ми з Андрієм поїхали до нареченої мого сина. Першого погляду на будинок достатньо, щоб зрозуміти, що тут живе заможна сім’я. Мама Дарини хвалилася достатком в їхньому домі, і не тільки. Я почувалася не затишно. Вихваляння мами Дарини почали набридати. Я зрозуміла, що Андрію тяжко буде в їхній родині, але говорити щось проти, не стала. Бачила, що діти кохають одне одного. Але бачила і те, як мама Дарини ставиться до мене, бідної родички.
Весілля гуляти діти захотіли в найкращому ресторані міста. Я не проти, але ми з татом Андрія не маємо статків, щоб оплачувати дорогий ресторан. Син запевнив, що від нас він бажає, щоб ми були присутні на урочистості. Про оплату подбає сам. Весілля в самому розпалі. До мікрофона запрошують батьків, озвучити подарунки, які подарують молодим. Батьки Дарини голосно проголосили, що дарують ключі від машини, вірніше, дарують машину. Коли прийшла черга говорити нам із чоловіком про подарунок, мама Даринки єхидно всміхнулася. Що можуть подарувати бідні люди? Я взяла мікрофон у руки, і сказала: Діти, ми з татом бажаємо вам щастя, достатку, здоров’я, і даруємо будинок з присадибною ділянкою, і гаражем, куди поставите машину, яку подарували батьки Дарини. Я не знаю, як назвати вираз обличчя, який на той момент був у свахи. Недовіра, заздрість, злість. Але вона швидко справилася з емоціями, і через хвилину, вітала молодих, що тепер їм є де жити.
А ми з чоловіком, після того, як побували в будинку батьків Дарини, вирішили, що син із дружиною, повинні жити окремо, інакше Андрію там буде тяжко. В чоловікового тата гарний будинок, але дідусь старенький, потребує допомоги. Тому вирішили, що заберемо його до себе, а діти нехай живуть в будинку. Мій син і його дружина дякують нам за такий подарунок. Кожна молода сім’я мріє жити окремо від батьків. Наразі в них є будинок і машина, але головне, щоб склалося їхнє життя. А ми з чоловіком доглянемо дідуся, і не треба їздити кожен день в інший кінець міста.
