Скільки себе пам’ятає, Наташа кохала тільки свого чоловіка Андрія. З самого дитинства жили вони на сусідніх вулицях, разом ходили до школи, коли закінчили одинадцятий клас, разом поїхали вчитися. Одруження, справа часу, навіть сумнівів не було, що одружаться. І коли друзі й рідні отримали запрошення, всі були тільки раді за них. Так і жили в любові й турботі один за одного.
Пролетіли шість років подружнього життя, а як один день. Наташа вірила своєму коханому, що коли затримувався, говорив на роботі. Навіть сумніви не виникали, що може говорити неправду. Підходив Новий рік, і вони вирішили, що святкувати підуть до сестри Андрія. Вона їх давно запрошує, через те, що купили квартиру, а Наташа з чоловіком не були в неї жодного разу.
Про подарунок на Новий рік сестрі, чоловік сказав, що вибере сам, а подарують разом. Андрій вибрав у подарунок телефон, Наташа погодилась, хороший подарунок, а в самої телефон був старенький, але про це змовчала.
На святі було весело, і радість була великою, коли Андрій, і Наташі подарував такий же телефон, як і сестрі. Свята минули, робота заполонила обох, і все пішло, як і раніше, чоловік затримується, а Наташа вірить йому.
Одного разу, йдучи додому, Наташа зустріла сестру чоловіка, зайшли в кафе, посиділи, погомоніли, і видно, що сестра щось хоче сказати, але стримується. Посидівши ще трішки, Наташа сказала, що піде додому, взяла телефон, який лежав ближче до неї й пішла. Коли майже дійшла, на телефон прийшло повідомлення, відкрила, щоб подивитись, і зрозуміла, що телефон не її.
В повідомленні говорилось про якусь Ірину. Коли дочитала до кінця, Наташа зрозуміла, що мова іде про її Андрія. І тільки зараз відкрились очі, як змінився чоловік останнім часом. Чистий, поголений, завжди свіжа сорочка, пахне дорогим одеколоном. А Наташа навіть і не помічала зміни в чоловікові.
Повернувши назад, віднесла телефон сестрі чоловіка, адже поспішати вже нікуди.
– Співчуваю, сказала Наташі, я хотіла тобі розповісти, але не змогла. Кріпись, якщо хочеш, поживи в мене.
– Ні, сказала, піду додому, треба поговорити з чоловіком.
Дома Андрія не було, Наташа склала його речі в сумку, і сіла перед телевізором чекати. Чоловік з’явився далеко за північ, і здивувався, що дружина не спить.
– І давно в тебе коханка? – Спитала. Він мовчав, а потім сказав, що вже рік, як є у нього друга. На що Наташа вказала очима на валізу. Андрій мовчки посунувся до виходу. Не сказала йому дружина радісну звістку що вагітна, але коли так вийшло, то і говорити не буде. Її малюк тільки її.
