В радянські часи з моїми сусідами сталася пригода, про яку довго потім згадували. Ганна й Андрій жили в нашому будинку з початку заселення в нього. Тому ми всі добре знали один одного. Раніше, навіть святкували разом. Виносили столи під під’їзд, на стіл ставили в кого що було, і свято починалося. Нам, малим дітлахам, такі свята дуже подобалися. Виділяли щось смачне, щоб не бігали біля столу. Ми, надані самі собі, гралися до ночі.
Пізніше, коли діти підросли, кожен зайнятий своїми проблемами, чули що Ганна й Андрій працюють в іншому районі міста. З дому виходять рано, повертаються пізно. Практично їх майже не бачили. Говорили, що в їхній сім’ї є директор найбільшого магазина в місті. Ми вірили, що так і є. У квартирі у них з’явилися нові меблі, килими, багато кришталю. Згодом з’явилася машина, якою Андрій дуже гордився.
Якось влітку вони поїхали відпочивати на море в санаторій. Море, сонце, багато вільного часу. Вони купували різні фрукти. Якщо приїхали, то треба покуштувати все, що раніше не доводилося. Вони не помічали, що за ними спостерігає молода особа. В їдальні з сьогоднішнього ранку сидить за одним столом із ними Ірина, яка приїхала на відпочинок одна. Мріє дівчина познайомитися з гарно забезпеченим чоловіком. Андрій їй приглянувся, а ще в нього вже немолода дружина, яку можна посунути. Так думала дівчина. Тим паче, що за її спостереженнями, пара ні в чому собі не відмовляє.
За обідом Ірина зиркала на Андрія таким поглядом, що він ніяковів. Ганна помітила їхні погляди, але поки що удавала, що не помічає залицяння з боку дівчини. Надалі Ірина вже ходила з ними на прогулянки. Андрій купував різні фрукти, морозиво, при цьому не забуває пригощати дівчину. Походи втрьох дали свої плоди. Андрій час від часу почав зникати з поля зору Ганни. То він по набережній прогулявся, то в магазин пішов і до самого вечора немає.
Ганна зрозуміла, що час ставити все по своїх місцях. Увечері, коли Андрій знову зник, вона пішла до кімнати Ірини. На стук дівчина відразу відкрила двері, неначе стояла поруч і чекала поки постукають. Побачивши, що прийшла Ганна, не знала, що сказати. Але жінка відсторонила її й зайшла в кімнату. Як вона і думала, Андрій був там. Сидів розвалившись на дивані. Побачивши дружину побілів, потім щось почав виправдовуватися. Ганна підняла руку з застереженням, щоб замовк. Повернувшись до Ірини запитала, які в неї плани щодо Андрія.
Дівчина бачить, що сварки не буде, жінка інтелігентна і якась невпевнена в собі. Вона не ховаючись почала говорити, що вони з Андрієм після відпочинку поїдуть разом. У нього є квартира, гарна робота, якщо Ганна затіє істерику, то все одно не допоможе. Чоловік лише кивав головою на знак згоди.
Ганна усміхнулася, добре їдьте вдвох. Але квартиру поділять через суд на чотирьох, оскільки, якщо він не сказав, то має двоє дітей. Отже, квартири вам не бачити. Щодо гарної роботи, то по приїзді під моїм керівництвом більше працювати не буде. Шукайте гарну роботу в іншому місці. Ірина стояла відкривши рота. Він сказав, що директор магазину. Ганна розсміялася: Директор магазину я. Додому верталися окремо. Знадобився час, щоб Ганна пробачила Андрію.
