Марія і Василь мали двох доньок. Які ж різні вони були. Старша Даша маленька в окулярах, некрасива. Батьки дивувалися, чому в них така донька. Не говорили нічого, але ставилися з прохолодою. Даша відчувала нелюбов до себе. Але що вона може зробити. В школі хлопці на неї навіть не дивляться, хіба що списати попросять.
Менша, Аліна, була протилежність старшій сестрі. Обличчя немов намальоване. Висока, з гарною статурою, щебетуха. Її любили всі, дома, в школі, на вулиці. Дивувалися, як в одних батьків можуть бути настільки різні сестри. Всі надії батьки покладали на Аліночку. Її майбутнє на першому місці.
Коли Даша закінчила школу, мама сказала, ти добре вчилася, то підеш працювати в крамницю. Продавець потрібен, переказали. Даша не хотіла залишатися вдома. Бачила, що до неї немає нікому діла. Весь світ крутився навколо Аліночки. Тому одного ранку зібрала речі, вийшла з кімнати, сказала батькам що їде в інше місто і пішла. Її ніхто не зупинив, не запитали в яке місто, де і як буде жити.
Даша відіслала документи в інститут на юриста. Вона розуміла, що треба платити за навчання. Але їй дуже хотілося спробувати поступити. На вечір знайшла роботу прибиральниці. Потім порекомендували прибирати квартири в елітних будинках. Там платять більше. Зможе збирати на навчання.
В інститут вступила, але на платне. Це змушувало ще більше працювати, щоб зібрати першу суму внеску.
Аліна пурхала як метелик. Мета в неї — вийти вдало заміж. Вчитися не старалася. Школу закінчила з трійками. Але її це не бентежило. У неї буде найкраще життя. Про навчання не згадувала. Нехай погуляє, підтакували батьки. Гульки затягнулися дуже надовго. Постійне гуляння, спиртне, потім наркотики. Опам’яталися батьки, коли дівчину треба рятувати через лікарню. Іншого виходу не було. За що лікувати, адже все так дорого. А в них у квартирі не залишилось нічого, одні стіни. Все винесла улюблена донечка.
В розпачі згадали, що в них є старша донька. Чули вони, що дівчина стала успішною. Навчання закінчила з червоним дипломом. Робота хороша. Квартиру купила, на машині їздить. Вона повинна допомогти Аліночці. Коли розшукали Дашу в місті, не пізнали її. Невисокого росту, перед ними стояла гарненька дівчина, без окулярів, з гарною зачіскою. В цій дівчині не відразу впізнали свою дочку. Коли їхали, думали змусять вилікувати сестру. А як побачили перед собою впевнену в собі Дашу, кинулися їй в ноги, просили пробачення, що так погано ставилися до неї.
Даша допомогла вилікувати сестру, забрала батьків ближче до себе, купила однокімнатну квартиру для них. Минулого не згадує. Навіщо? Завдяки їм вона має те, що має.
