В селі з чоловіками туго, а жіночого щастя все-таки хочеться. Тож я вчинила не по совісті. Не знаю що тоді мною керувало та чи зможу я після такого дивитися людям в очі

В селі з чоловіками туго, а жіночого щастя все-таки хочеться. Тож я вчинила не по совісті. Не знаю що тоді мною керувало та чи зможу я після такого дивитися людям в очі. Тоді мені здавалося, що це все триватиме недовго та про це ніхто не дізнається.

Коротко кажучи, я стала коханкою свого сусіда.

Ще зі шкільної парти Микола мені подобався, але в результаті він побрався з моєю сусідкою Валентиною. Дівчина була сиротою та давала собі раду сама. Я увесь час просиділа в дівках чекаючи, що зустріну когось, кого зможу покохати. Але їх подружнє щастя не давало мені спокою та я вирішила, що буду хоча б товаришувати зі своїми сусідами.

Ми з Валентиною добре ладнали та, коли у них народився син, мене взяли за хресну, так я стала ще ближчою до їх сім’ї. А, оскільки хресні приходять коли їм заманеться, я стала частим гостем в їхньому домі.

Семен, мій похресник, ріс дуже хорошим та здібним хлопчиком. Я була репетитором з англійської мови та із задоволенням займалася з хлопцем, навіть грошей за це не брала. Не чужі ж люди.

Микола часто заходив до мене, щоб забрати сина додому. Ці візити приносили мені багато задоволення та я з великим нетерпінням чекала коли ж прийде Микола, щоб ще раз на нього поглянути.

Збоку вони мали вигляд ідеальної сім’ї та я шалено їм заздрила. Мені все ще не вдавалося навести лад в особистому житті. Інші чоловіки недотягували до Миколи. Він був просто моїм ідеалом.

Цього літа у мене вродило дуже багато яблук, нікуди дівати. Я вже й сушки насушила, закрила варення та цілі яблука, а вони все не закінчувалися. Шкода було, що вони у мене просто погниють. Одного разу на базарі я зустріла Валентину, розповіла, що у мене багато яблук та запропонувала віддати їх.

– Валя, заходь, прошу візьми яблук, боюся, що моя праця зникне даремно, а у тебе дитина, їй потрібні вітаміни, я тобі підготую торбу яблук. Тобі просто потрібно зайти та забрати, – сказала я сусідці.

– Добре, кумцю, забіжу. Зараз Микола у відрядженні, то коли матиму час – обов’язково зайду, – відповіла Валентина.

Але сталася несподіванка. Микола повернувся з відрядження раніше, Валентині про це не розповів. Пішов до мене. Сказав, що давно помітив як я на нього дивлюся та він вирішив відповісти мені взаємністю. Я ледь не знепритомніла від щастя. Такого моменту я давно чекала та ми віддалися пристрасті. Я ж не знала, що в цей момент Валентина захоче прийти за яблуками.

Торбу з яблуками я підготувала та поставила біля огорожі на випадок, якщо кума прийде, а мене не буде вдома. Проте Валентина помітила, що я вдома та зайшла, щоб подякувати мені за яблука. В той момент ми з Миколою якраз одягалися.

– Що це все означає? Так ось в яке відрядження ти поїхав? – розгнівано сказала сусідка та побігла геть з мого двору.

Що тепер буде я не знаю. Однозначно, що стосунки з Валентиною у мене зіпсуються. Але що вона вирішить з Миколою? Шила в мішку не сховаєш та скоро про цей інцидент дізнаються всі. Можливо, я винна в тому, що сталося. Але це все через те, що в моєму житті не було достойного чоловіка. Якби він був, чи стала б я дивитися на чужих чоловіків?

Оцініть статтю
Дюшес
В селі з чоловіками туго, а жіночого щастя все-таки хочеться. Тож я вчинила не по совісті. Не знаю що тоді мною керувало та чи зможу я після такого дивитися людям в очі
Дюшес
Privacy Overview

This website uses cookies so that we can provide you with the best user experience possible. Cookie information is stored in your browser and performs functions such as recognising you when you return to our website and helping our team to understand which sections of the website you find most interesting and useful.