В селі з чоловіками туго, а жіночого щастя все-таки хочеться. Тож я вчинила не по совісті. Не знаю що тоді мною керувало та чи зможу я після такого дивитися людям в очі. Тоді мені здавалося, що це все триватиме недовго та про це ніхто не дізнається.
Коротко кажучи, я стала коханкою свого сусіда.
Ще зі шкільної парти Микола мені подобався, але в результаті він побрався з моєю сусідкою Валентиною. Дівчина була сиротою та давала собі раду сама. Я увесь час просиділа в дівках чекаючи, що зустріну когось, кого зможу покохати. Але їх подружнє щастя не давало мені спокою та я вирішила, що буду хоча б товаришувати зі своїми сусідами.
Ми з Валентиною добре ладнали та, коли у них народився син, мене взяли за хресну, так я стала ще ближчою до їх сім’ї. А, оскільки хресні приходять коли їм заманеться, я стала частим гостем в їхньому домі.
Семен, мій похресник, ріс дуже хорошим та здібним хлопчиком. Я була репетитором з англійської мови та із задоволенням займалася з хлопцем, навіть грошей за це не брала. Не чужі ж люди.
Микола часто заходив до мене, щоб забрати сина додому. Ці візити приносили мені багато задоволення та я з великим нетерпінням чекала коли ж прийде Микола, щоб ще раз на нього поглянути.
Збоку вони мали вигляд ідеальної сім’ї та я шалено їм заздрила. Мені все ще не вдавалося навести лад в особистому житті. Інші чоловіки недотягували до Миколи. Він був просто моїм ідеалом.
Цього літа у мене вродило дуже багато яблук, нікуди дівати. Я вже й сушки насушила, закрила варення та цілі яблука, а вони все не закінчувалися. Шкода було, що вони у мене просто погниють. Одного разу на базарі я зустріла Валентину, розповіла, що у мене багато яблук та запропонувала віддати їх.
– Валя, заходь, прошу візьми яблук, боюся, що моя праця зникне даремно, а у тебе дитина, їй потрібні вітаміни, я тобі підготую торбу яблук. Тобі просто потрібно зайти та забрати, – сказала я сусідці.
– Добре, кумцю, забіжу. Зараз Микола у відрядженні, то коли матиму час – обов’язково зайду, – відповіла Валентина.
Але сталася несподіванка. Микола повернувся з відрядження раніше, Валентині про це не розповів. Пішов до мене. Сказав, що давно помітив як я на нього дивлюся та він вирішив відповісти мені взаємністю. Я ледь не знепритомніла від щастя. Такого моменту я давно чекала та ми віддалися пристрасті. Я ж не знала, що в цей момент Валентина захоче прийти за яблуками.
Торбу з яблуками я підготувала та поставила біля огорожі на випадок, якщо кума прийде, а мене не буде вдома. Проте Валентина помітила, що я вдома та зайшла, щоб подякувати мені за яблука. В той момент ми з Миколою якраз одягалися.
– Що це все означає? Так ось в яке відрядження ти поїхав? – розгнівано сказала сусідка та побігла геть з мого двору.
Що тепер буде я не знаю. Однозначно, що стосунки з Валентиною у мене зіпсуються. Але що вона вирішить з Миколою? Шила в мішку не сховаєш та скоро про цей інцидент дізнаються всі. Можливо, я винна в тому, що сталося. Але це все через те, що в моєму житті не було достойного чоловіка. Якби він був, чи стала б я дивитися на чужих чоловіків?