Вадим поспішав додому. Сьогодні вранці дружина повідомила, що чекає дитину. Вадим вирішив зробити сюрприз Віталіні. Тому спішив приготувати святкову вечерю. Купити фрукти, адже наразі дівчині найбільше потрібно їсти вітаміни. Він такий радий. Три роки вони намагаються мати дітей, і ось нарешті. Від радості зайшов у ювелірний магазин, сподобалися сережки, які тут же купив дружині. Зробить їй приємне.
Коли стіл був красиво сервірований, нарешті відкрилися двері, і зайшла Віталіна. Вона бліда, швидко пішла до ліжка і лягла. Їй зле. Вадим намагався викликати швидку допомогу, але дружина сказала, що це нормально. Трохи заспокоївшись, він сів біля неї. Проговорили весь вечір. Стіл так і залишився недоторканим. Але то нічого лише щоб Віталіні стало краще. Чоловік зі співчуттям дивився на свою кохану дружину. Час минув швидко. Нарешті пологи. Вадим дуже нервувався чекаючи народження дитини. Нарешті медсестра повідомила що народився син. Але тут же сказала що лікар чекає його у своєму кабінеті. Здивований чоловік попрямував за медсестрою. Лікар не став ходити навколо. Він повідомив що стан хлопчика задовільний, але є одна проблема. Ніжки. Щось не так зрослося, тому хлопчик не зможе ходити. Тільки за кордоном роблять такі операції, але дуже дорого.
– До речі, ваша дружина написала відмову, повідомив лікар.
Вадим здивовано дивився на нього. Коли вона встигла? Лише подумав. Але до Віталіни в палату зайшов. Вона лежала відвернувшись до стіни. Чоловік довго умовляв дружину не робити так. Нехай передумає, адже хлопчик ні в чому не винен. Йому потрібна допомога, їхня, батьківська. Але Віталіна стояла на своєму. До того ж прийшла її мама, яка твердила щоб і Вадим відмовився від сина. Будуть у них іще діти, здорові.
Чоловік мовчки пішов від них. Він спакував речі тепер уже колишньої дружини, поміняв замки у дверях, щоб без нього не зайшла до квартири. Купив ліжечко, візочок. В магазині дитячого одягу попросив продавців допомогти йому вибрати все необхідне. Коли Максимку виписали з пологового, поїхав забрати сина додому. Спочатку оформив декретну відпустку. Потім шукав інформацію в інтернеті про таких діток, як у нього син. Самому тяжко з немовлям, але він справиться.
Знайшов, але то мало допомогло. Лише сусідка підказала йому, що в одному селі живе бабуся. Вона знається на таких хворобах. Можна повести Максимку до неї. Якщо не допоможе, то не візьметься за нього. Вадим вирішив поїхати. Він нічого не втрачає, лише гроші за найману машину. Коли приїхали на місце, то не бабуся, моложава жінка. Вона відразу сказала, що допоможе. Але жити потрібно в неї. Чоловік погодився, він на все погодиться, лиш би допомогти сину.
Вже через півроку малюк повзав по будинку Валентини. Вадиму приглянулася жінка, хоч вона старша за нього на сім років. За цей час, що вони провели разом, чоловік не бажав розлучатися. Про це він сказав Валентині. Вона також прикипіла всім серцем до Вадима і його синочка. Тому на пропозицію чоловіка вийти за нього заміж, відповіла згодою. Нарешті у Максимка є мама, а у Вадима дружина. Через два роки Вадим із того ж пологового будинку зустрічав Валентину з ще одним сином.
Мимо проходила Віталіна. Вона пізнала Вадима і Максимка, який бігав навкруги й казав «мамо, мамо, покази блатика».
