«Вадим не мій син. Як виповниться вісімнадцять, хай iдe з моєї xaти»

https://womo.ua/dorosli-diti-ta-batki-yak-vizhiti-pid-odnim

Моя подружка Анна, що вдруге вийшла заміж після заrи6елі чоловіка, ніколи не скаржилася на життя. Від першого шлюбу у неї був син Вадим. З другим чоловіком Андрієм вона народила донечку Наталю.

Тривалий час Анна чомусь не могла завагітніти. Для чоловіка народження дитини було неабиякою подією. І ось донечці виповнився уже рочок. З такої нагоди сім’я влаштувала невелике свято. Татусь на радощах хильнув зайвого і не контролював вже того, про що говорить. Я була вражена його тостом.

-Нині моїй дорогій і єдиній донечці Наталочці виповнився рочок. Вітаю тебе, моє сонечко! Будь щаслива! Я тебе єдину дуже люблю!

-А Вадима ти не любиш? Він же тягнеться до тебе як до батька, – вихопилося в мене зненацька.

-Вадим не мій син. Як виповниться вісімнадцять, хай іде з моєї хати, – випалив Андрій.

-Як же так? Ти ж знав, коли одружувався, що в Анни є ще син. Ти ж йому повинен бути за батька, – обурилися гості.

-Він мені не син. Захочу і маму його прожену, якщо буде погано справлятися. Їй же нема куди більше йти, – нахабно розмірковував Андрій.

Анна після відходу гостей одразу пішла в свою кімнату складати речі в дорожню сумку.

-Що ти робиш? Навіщо? – схвильовано запитала я.

-Піду в бабусину квартиру, що пустує. Краще вже, ніж потім. Помалу зроблю ремонт, – зі сльозами відповіла Анна.

-Андрій казав, що тобі нікуди іти, – намагаюся якось погасити конфлікт.

-А він не знає, що мама хату переписала на мене. Я не збираюся терпіти його вибрики, – пояснила Анна.

-Ну, буває. Хильнув зайвого. Годі! Заспокойся. Завтра все налагодиться, – втішала я подружку.

-Нічого не налагодиться. Ти нічого не знаєш. Оцей сором перед гостями – це остання крапля до мого терпіння. Завтра виїжджаю до батьків, – рішуче заявила Анна. – Батьки з радістю мене приймуть навіть з двома діточками. Він думав, що мені нікуди дітися. Завжди потикав мені цим. Казав, що прийшла до нього з причепом, що нікому не потрібна. Сиджу на його шиї зі своїм хвостом. Годі! Більше не буду перед ним принижуватися.

Наступного дня я допомогла Анні перебратися до її батьків. Квартиру, яка також належить їй, вона здає в оренду. Отож гроші на прожиття в неї будуть. З онуками батькам буде веселіше жити на пенсії.

Перед від’їздом залишила чоловікові прощальну записку, в якій йшлося, що вона зможе простити йому його вибрики лиш за умови – ніколи за ніяких обставин він не ображатиме її сина, а також її. Якщо він не згідний переглянути своє ставлення до них,  то вона подає на розлучення.

Це трапилося нещодавно. До останнього надіюся, що в Анни складеться все добре.    

Оцініть статтю
Дюшес
«Вадим не мій син. Як виповниться вісімнадцять, хай iдe з моєї xaти»
Дюшес
Privacy Overview

This website uses cookies so that we can provide you with the best user experience possible. Cookie information is stored in your browser and performs functions such as recognising you when you return to our website and helping our team to understand which sections of the website you find most interesting and useful.