Вадим ішов дорогою, роздумуючи, куди йти. Він тримав за руку сина Сашу, і розумів, що на вулиці з хлопчиком залишатися не можна.
П’ять років тому, Вадим навіть гадки не мав, що його доля зміниться в одну мить. Щасливий в сімейному житті, чоловік мріяв, квартира в них є, батьки дружини подарували на весілля. На машину збирають кошти, залишилося зібрати зовсім не багато. З дружиною Вірою мають двійко діток, Машу і Дашу. Різниця у віці між ними два роки. Вадим працював, Віра була в декретній відпустці, виховувала дівчат.
Увечері чоловік ішов додому, коли переходив дорогу, краєм ока побачив, як на нього летить джип, ледь встиг вискочити на тротуар. Машина зупинилася за декілька метрів. З джипа вискочила ефектна блондинка, і кинулася до Вадима. Як він почувається? Чи не зачепила вона його? Вибачалася, запропонувала довести його додому. Чоловік відмовлявся, але все ж пішов до машини. Від тих пір Вадим втратив голову. Білявка не виходила з голови. Не міг ні спати, ні їсти. Дружина помітила зміни в чоловіка, допитувалася, але він говорив, що все добре. Місяць таких митарств, Вадим нарешті зважився.
Вірі не став нічого пояснювати, соромно йому. Написав записку, поклав на кухні на стіл, і рано вранці пішов, неначе втік. Прочитавши, що пише чоловік, Віра спочатку не повірила. Але увечері чоловік не прийшов додому, телефон не відповідав. Жінка сиділа, схопившись за голову. Що робити, як їй жити? Потрібно виходити на роботу, але ж діти малі. Маші чотири роки, Даші скоро виповниться два. До ранку взяла себе в руки. Навіщо плакати за тим, хто зрадив?
В першу чергу пішла в дитячий садок, домовитися про Дашу, щоб її також водити. Тільки після цього піде на роботу. Минуло п’ять років. Віра, впевнена в собі жінка, тримає салон разом із подругою. Спочатку важко було, потім все наладилося. Достаток в домі, машина, донечки ходять в школу.
Одного вечора у двері їхньої квартири подзвонили. На порозі стояв Вадим, тримаючи за руку хлопчика. Мені більше нікуди йти, говорить він, прости мене. Нам із сином заночувати нема де. Віра впустила їх у квартиру, погодувала, постелила в вітальні. Коли Саша заснув, сказала, що простити поки що не може, але виганяти не буде. Тому живіть, але працювати тобі доведеться, інакше я не буду тримати в домі ледаря. Вадим завірив, що піде працювати, а в душі надіявся, що пробачить його Віра. Чи правильно Віра поступила, як ви гадаєте?
