У неділю ввечері ми з чоловіком Андрієм планували влаштувати собі романтичний вечір, щоб розслабитися та побути удвох. Я приготувала смачну вечерю, коханий купив вина та запалив свічки. Але несподіваний візит моєї свекрухи Валентини Григорівни застав нас зненацька та зіпсував усі плани. Ми не чекали на її візит, а вона не попередила про те, що зайде в гості.
Увійшовши, вона одразу почала сварити нас за свічки, розставлені по квартирі.
-Ви що геть вже з розуму вижили? Хочете влаштувати пожежу? – вона почала прогулюватися кімнатами, як справжній ревізор.
У спальні вона помітила незастелене ліжко. У пральній машинці брудний одяг, що досі чекав свого часу на прання. Пройшовши на кухню, їй в очі одразу кинувся брудний посуд, залишений мною після приготування вечері.
Потім Валентина Григорівна пішла до вітальної кімнати й прокоментувала наявність пилу, висловивши незадоволення тим, що нам доводиться усім цим дихати. Я вирішила проігнорувати її перевірку й натомість проявити свою гостинність. Запропонувала свекрусі чай і печиво. Однак вона відмовилася, заявивши, що віддає перевагу ситній вечері, а не солодощам. Як я могла пояснити, що готувала вечерю лише на двох й там не вистачить на ще одну порцію?
Валентина Григорівна затрималася десь до дев’ятої години, залишаючи мене все більш виснаженою і втомленою. Її ретельна перевірка квартири на чистоту лише посилила мій дискомфорт. Нарешті, вона висловила свою думку, що я не відповідаю її стандартам домогосподарки, і припустила, що її син міг би вибрати більш підходящу дружину. Потім вона попросила викликати таксі, щоб відвезти її додому.
Після її від’їзду я розповіла Андрію усе, що думаю про цю прикру зустріч і закликала його поговорити зі своєю матір’ю. Хоча він розділяв моє невдоволення, визнав, що його мати – вперта людина, яка рідко прислухається до чужих порад чи думок.
Щодо того, чому свекруха негативно ставиться до мене, то, швидше за все, це пов’язано з її високими очікуваннями щодо партнерки сина. Можливо, вона вважає, що я не відповідаю її ідеалам щодо ведення домашнього господарства, але імовірніше її ненависть пов’язана з тим фактом, що після одруження ми з Андрієм переїхали жити окремо. В той час як вона вмовляла нас жити поруч із нею.
Виходить, що я така погана невістка, бо наполягла на тому, що молода сім’я мусить жити окремо. От тепер Валентина Григорівна мстить мені ось такими незапланованими візитами та лекціями про те, що я нікудишня господиня й потребую її допомоги.







