Директор школи викликає батька до школи з причини поведінки сина.
-Ви знаєте, що у вашого сина погана поведінка? Скажіть, навіщо він зHyщаєтьcя Hад вчителями?
-Ми вже вибачалися перед ними з цього приводу.
-Ну так! Але ваш син постійно щось витворяє. Ви знаєте, що він залив 100 гривень при вході в школу? Сьогодні Марія Романівна каблук зламала – хотіла гроші здобути з-під льоду. Всі вчителі собі взуття подерли через ті гроші. Хіба так можна 3нyщатиcя? Скажіть, щоб вибачився.
-Так це пожартував хлопець. Він не зі злості це зробив, – оправдовував сина батько.
-А що він витворив з учителькою фізкультури?!
-Так! Так! Він любить фізкультуру! Я знаю.
-Ви знаєте, що він любить підглядати за дівчатами? Але розмова дещо про інше, як він посадив вчительку фізкультури на шпагат. Так, він хотів показати на її прикладі, як правильно це робити.
-Ну і що?
-Так вона з того шпагату не встала! Він так і поніс на руках у такій позі додому.
-Отож, добре в нього серце – уявіть собі, заніс жінку додому на руках.
-На цьому історія з фізкультурницею не закінчилася. У неї нікого не було вдома і ніхто не відчинив дверей. Отож, він залишив її біля дверей у такій позі. Сусіди проходять повз неї, вітаються: «Доброго дня, Лідіє Михайлівно, зарядкою займаєтеся! Молодець!», – кажуть вони і йдуть далі. А вона так простояла до пізнього вечора. Потім ходила, наче циркуль! Розумієте тепер рівень його витівок?
А як він розвеселив весь клас на уроці малювання! Вчителька просила принести на урок якийсь предмет для натхнення. Діти поприносили кожен щось своє: квіти, м’яч, улюблені іграшки, мандаринку, яблуко і таке інше. А ваш син для класу привів натуру! Ви це розумієте? Вона як сіла в позу, то вчитель забув, де він перебуває. Каже мені, що тепер думає, де грошей взяти на натуру для себе. Добре, що вчитель біології зумів її зі школи вивести. Сказав, що також уміє малювати і повів за собою.
-А-аа он в чому справа. Я зараз з ним розберуся. Хай зізнається, де гроші взяв на натуру. Де?
Син з’являється перед очима батька.
-От зізнавайся, де ти взяв натуру? Де?
-Та ти ж колись до неї ходив…
-Зрозуміло! Мовчи тепер!
– А ще він нашого кухаря ледь до інфаркту не довів. З банки з наклейкою «Доместос» пив перед його очима. Кухар коли це побачив, то аж присів на крісло з вигуком:
-Спинися! Ти ж помреш к чортовій матері! – і звалився від жаху під стіл.
-Ти справді пив цю рідину?
-Що ти, тату! Це ж наклейка на апельсиновому соку була з «Доместоса». Я що дурак, щоб отруту пити! Усе, тату, я спішу! У мене за кілька хвилин урок.
-Так! Я з вами поговорила. Надіюся, у вас є вплив на сина. Все-таки не гарно так виходить, розумієте? Він же вчитель хімії у нас! А таке он витворяє!
