Моя невістка погана господиня. Я знала це ще до їхнього весілля із сином. Коли Антон тільки привів Ліду на знайомство по ній все було видно. Весь вечір вона просиділа за столом, наче пані, навіть не запропонувавши мені допомогти. Я б і відмовилася, але заради пристойності можна було запитати. Про свої спостереження сказали сину одразу, правда, він мене не послухав і все ж таки на ній одружився.
Жили вони окремо, тож чи був порядок у їхньому домі я сказати не можу. У гості мене не кликали, а коли я сама приходила – то невістка аж скреготіла від злості. Як ви вже здогадалися, з невісткою ми так і не подружилися.
Ось нещодавно трапилася така історія. Телефонує мені син та запитує, чи можна в мене пообідати. Я зраділа, бо після весілля практично з ним не бачуся. Поки він з апетитом їв мій борщ, помітила, що одяг на ньому висить. Антон сильно схуднув, навіть щоки запали. Стало зрозуміло, що вдома його не балують різноманіттям страв.
Крім того, речі його були не прасовані, а светр в деякий місцях в плямах. Схоже, про такий винахід людства, як праска, моя невістка не чула. Добре хоч встигає фотографуватися та викладати свої фото у соціальних мережах. Немає, щоб їсти зварити та про чоловіка подбати.
Антон теж молодець, мовчить, слова лишнього боїться їй сказати, бо кохає дуже. Та хіба ж це причина, щоб ходити голодним? Коли син поїхав на роботу, вирішила зателефонувати невістці та розповісти, що про неї думаю. У відповідь на мої зауваження, Ліда випалила:
–Ваш син не мала дитина! Може сам про себе подбати: і їсти приготувати, і попрасувати. Я йому не хатня робітниця, а дружина. Тож права та обов’язки у нас рівні. Вас же попрошу більше мене не турбувати такими дрібницями.
От що ви їй скажете, сказала, як відрізала. Особисто я бачу, що Ліда мого Антона не любить, а просто його використовує. Я вже не раз говорила про це сину, сподіваюся, він до мене прислухається.
