Вчителька, яку ми всі ненавиділи
Пані Ковальчук була жахом технічного ліцею 47. Усі її боялися. Вона була з тих учителок, що лають за хвилину запізнення, знижують оцінку за помятий комір і ніколи не посміхаються, ніби насолоджуючись двійками у журналі.
У девятому класі я неофіційно очолював тих, хто її ненавидів. Організовував скарги, жорстокі прізвиська, злі жарти. Ми кликали її «Відьмою» і мріяли помститись за всі приниження.
Все змінилось одного листопадового пятничного дня.
Я прогуляв школу, пішовши з друзями до торгового центру. Повертаючись додому трамваєм, я побачив щось дивне: пані Ковальчук виходила з аптеки в бідному районі, несучи кілька пакетів.
Цікавість перемогла страх. Я вийшов на наступній зупинці та почав іти за нею.
Вона зайшла до старенького подвіря. Я почекав хвилину й підійшов ближче. Через відчинене вікно на першому поверсі почувся розмову:
Пані вчителько, дякую, що прийшли. У Марійки вже третій день температура.
Не хвилюйтеся, пані Бойко. Я принесла антибіотики, які лікар виписав.
Марійка Бойко? Це ж моя однокласниця тиха дівчина, яка завжди виглядала втомленою й часто пропускала уроки.
Скільки я вам винен, пані вчителько?
Нічого, пані Бойко. Ми ж домовились.
Але це ж дорогі ліки…
Ваша донька дуже старанна. Вона заслуговує на те, щоб бути здоровою й продовжувати навчання.
Я придивився й побачив, як пані Ковальчук та жорстка й холодна жінка ніжно гладить Марійку по волоссю з такою турботою, якої ніколи не виявляла в класі.
Як у тебе з математикою, дитинко?
Добре, пані вчителько. Я тренувалась за вправами, які ви дали.
Молодець. У понеділок принесу тобі додаткові книжки, щоб краще підготувалась до іспитів.
Пані вчителько, я не зможу йти до ліцею… Мама каже, що треба працювати…
Ти маєш вчитись, Марійко. Зараз це твоя робота. Про решту подбаю я.
Я пішов звідти збентежений. Це була не та пані Ковальчук, яку я знав.
Наступного тижня я почав спостерігати за нею уважніше. І помітив те, чого раніше не бачив.
Коли Андрій Шевченко засинав на парті, замість того, щоб кричати, як з іншими, вона тихенько торкалась його плеча. Пізніше я дізнався, що він працював у майстерні до пізньої ночі, щоб допомогти родині.
Коли Оля Мельник не робила домашку, пані Ковальчук давала їй другий шанс без публічного скандалу. Виявилось, що Оля доглядала за трьома молодшими сестрами, поки їхня мама працювала вночі.
Одного дня я набрався см
