В мого сина найкраща в світі перша вчителька. І зараз піде мова не тільки про її навички викладання, а й про ставлення до дітей.
Діти її обожнюють, а вона обожнює їх. Завжди придумає щось веселе та цікаве, щоб зацікавити їх до навчання. Хоча жіночці вже під п’ятдесят, але духу авантюризму вона геть не втратила.
От і цього разу вона змогла подарувати нашим дітям незабутні враження та емоції.
Ми з батьками вирішили зробити для дітей подарунок та, восени, повести їх в парк атракціонів. Наші третьокласники ще не знали, що конкретно на них чекає, адже ми вирішили зробити сюрприз.
Ми вже про все домовились, зібрали гроші, але незадовго до поїздки класна керівниця влаштувала батьківські збори та розповіла нам, що нещодавно в дітей був урок, на якому вони вивчали тему про домашніх тварин. І який шок вона отримала, коли діти назвали лише песиків, котиків і лише декілька дітей сказали про хом’яків і папуг. Про свійських тварин і мови не йшлося.
Тому вчителька запропонувала відвести дітей на ферму, щоб ті поживились на тварин, яких ніколи не бачили і дізнались щось нове, отримали нові враження поза межами міста. Адже більшість дітей навіть не були за містом.
Ми були тільки за. Звісно, що були батьки, які не сильно були задоволені такою ідеєю. Їх була меншість. Але так як в нас демократія, то меншості довелось підлаштовуватися під рішення більшості.
Від батьків з дітьми та вчителькою на ферму поїхала я та ще троє батьків. Ми приїхали та нас зустрів добрий та веселий фермер, який одразу захопив всю увагу дітей та порозумівся з ними. Чоловік явно був радий показати дітлахам свої володіння.
Того дня діти познайомились з вірним помічником фермера – собакою на ім’я Булка. Собака хоч і був трохи пухким, але дуже жваво стрибав та обнюхував дітей, таким чином знайомлячись.
Також дітей вразило, що за фермером завжди ходили ще два кота й одне порося на ім’я Хрюнчик. І як дітлахи реготали, коли один з котів застрибнув на Хрюнчика, а інший на Булку і так вони попрямували до господарки.
Діти були захоплені розповідями фермера, із захватом споглядали за тваринами, вперше побачили кіз, коней, гусей, вперше дізнались звідки береться молоко. Хто був найсміливішим, то навіть покатався на конях. А мій син вирішив, що треба спробувати покататись на свині. Реготу було багато. Щастя було багато. І захоплення також.
Діти були щасливі, а я вперше бачила, щоб син був чимось так захоплений та зацікавлено розповідав татові про все, що побачив на фермі.
Я дуже вдячна, що ми потрапили саме до такої вчительки. Вона, дійсно, вчителька від бога.
