Оксана видавала заміж дочку. Гостей було небагато — десь 35 осіб, майже всі родичі та друзі нареченого.
Її донька, Марійка, була чарівною, як і будь-яка наречена. Для Оксани її ранній шлюб у 19 років став несподіванкою. Вона все ж сподівалася, як і всі матері слухняних дівчат, що Марійка спершу закінчить університет, а вже потім…
Але вийшло так, як вийшло. Донька була на другому курсі, а наречений Ярослав — на останньому. Вони вирішили одружитися, і точка. Ярослав вважав, що життя без шлюбу — це нісерйозно, його дівчина гідна стати дружиною одразу і назавжди!
Колишній чоловік Оксани, батько Марійки, на весілля не прийшов, хоча й був запрошений. Хоча подарував доньці певну суму — за це хоч подяка. Минуло вже п’ять років, як він пішов із сім’ї, до спілкування з донькою не прагнув, обмежувався аліментами через бухгалтерію.
Свято в самому розпалі. Усе було чудово, тамада знав свою справу. Оксану бентежив один із гостей, схоже, далекий родич нареченого — він не спускав з неї очей. У якому б місці залу вона не стояла, відчувала на собі його погляд. Цей погляд буквально «свердлів». Вона навіть розсердилася — як сміє цей хлопець так дивитися на неї?
Залунав вальс, рідкісний танок на сучасних молодіжних святах, адже його майже ніхто не вміє танцювати.
Оксана любила вальс, тому з радістю пішла танцювати з тим самим хлопцем, на якого ще п’ять хвилин тому сердилася за його наполегливий погляд. Він танцював божественно. Вони були найгарнішою парою в центрі зали. Оксана і так добре виглядала, але сьогодні здавалася сестрою, а не матір’ю нареченої. Витончена сукня смарагдового кольору облягала її струнку фігуру, недбало-молодіжна зачіска, блиск в очах — усе робило її неперевершеною.
— Де ж ти так навчився танцювати? — запитала вона, коли він провожав її після танцю.
— Багато років займався бальними танцями. У мене наметане око — я відразу зрозумів, що краще за Вас тут ніхто не танцює, — усміхнувся він.
Усі наступні танці Андрій (вони познайомилися) танцював лише з Оксаною. Він не відходив від неї, щоб не запізнитися з запрошенням на наступний. У Оксани трохи запаморочилася голова від випитого шампанського і відчуття неймовірної легкості, ніби вона знову була молодою.
— Ну і що, що молодий? Хоч натанцююся досхочу, коли ще випаде такий шанс? — думала вона.
Після весілля Марійка переїхала від матері до чоловіка. Квартиру поки що знімали. У Оксани закінчився тижневий відпустка, і вона вийшла на роботу. Вона була дуже здивована, коли після закінчення робочого дня побачила біля будівлі соцзахисту, де працювала, Андрія з букетом квітів.
— Ти навіщо тут, да ще й з квітами? Мене завтра колеги піднімуть на сміх, питатимуть, у якому класі вчиться твій кавалер? — обурилася Оксана.
— Я вже працюю після університету. Мій робочий день закінчується на годину раніше, і в мене виникло палке бажання побачити Вас. Координати взяв у Вашої доньки, ось. І я не так уже молодий на Вашому тлі — мені, до речі, 25, — образився Андрій.
— А мені 40, до речі, відчуваєш різницю? Чесно попереджаю — не йди за мною! Не витрачай свій час! Озирнися — навколо стільки молодих і гарних дівчат! — і Оксана рішуче пішла до автобусної зупинки.
— Вам 40? Не може бути! Ну, навіть якщо і так — нічого страшного. Я кохатиму Вас у будь-якому віці, і ніхто мені не завадить, навіть Ви! Тепер я вірю у любов з першого погляду — побачив Вас на весіллі і пропав, — поспішно говорив Андрій, йдучи слідом.
Він почав зустрічати Оксану щодня, підвозив її автобусом до дому, а потім повертався сам. Він нічого не вимагав, був неймовірно ввічливим і турботливим.
Що там приховувати? Оксані подобалася його увага, але вона розуміла — різниця у віці завелика. Вона не хотіла зіпсувати йому життя — він мав зустріти молоду дівчину.
Як би вона не намагалася його відштовхнути, але з певного моменту їхні стосунки почали розвиватися, і в них Андрій показав себе як чуйну, порядну і серйозну людину. Оксана захворіла на пневмонію, і він почав піклуватися про неї. Фактично, він виходив її. Тоді вона зрозуміла — з його сторони все серйозно, і він дійсно її кохає.
Такий натиск його почуттів Оксана не витримала і здалася на милість переможцю. А хто б із жінок вистояв?
Андрій зробив їй пропозицію. Донька і зять умовляли погодитися і стати його дружиною. Але Оксана вагалася. Вона була впевнена — рано чи пізно він її покине.
Вона б і далі сумнівалася, якби не несподівана вагітність, яку хотіла перерватиВона народила йому сина, і з того дня кожен ранок починався з його посмішки, яка розвіювала всі її страхи.
