Весілля ми робили власним коштом. Хоча, якщо бути точнішою, за все заплатив чоловік. Батьки прийшли, як гості, подарували нам посуд (не надто витрачалися, як на мене) й пішли, не дочекавшись закінчення вечора

Вчора до мене прийшла в гості подруга. Наталя нещодавно вийшла заміж й бідкалася на своє життя, але не подружнє. Батьки Наталі мають багато гектарів землі. Люди вони не бідні, тож презентували доньці ключі від власної квартири. Як на мене, це величезна допомога. І все б нічого, але старший брат подруги розізлився на них усіх. Все тому, що йому свого часу ніхто не допомагав.

Варто зазначити, що чоловік наразі має власний бізнес, побудований з нуля й також не має потреби у грошах. Та річ не у цьому. Його ображає таке не рівне та несправедливе ставлення до дітей зі сторони батьків.

Наталя чекала, що я її утішу та підтримаю, але от не задача, я стала на бік її брата, бо сама була в подібній ситуації. Я у родині старша сестра. Маю ще молодшого брата. Свого чоловіка зустріла, коли навчалася в університеті, він викладач, старший від мене на 15 років. Батьки були проти нашого одруження, але я нікого не слухала. Сказала, що люблю Віктора та вийду за нього заміж, хочуть вони того чи ні.

Весілля ми робили власним коштом. Хоча, якщо бути точнішою, за все заплатив чоловік. Батьки прийшли, як гості, подарували нам посуд (не надто витрачалися, як на мене) й пішли, не дочекавшись закінчення вечора. Можливо вони хотіли такою поведінкою продемонструвати своє зневажливе ставлення до зятя, але мені якось все одно. Після весілля я переїхала до Віктора. У нього була своя квартира, щоправда, невеличка. Та скільки нам потрібно квадратних метрів на двох.

Коли ж прийшла пора молодшому брату одружуватися, все було абсолютно інакше. Батьки бігали на задніх лапках перед невісткою. Самі завели розмову про весілля та сказали Сашкові, що готові все оплатити, щоб він не хвилювався. Мало цього, вони ще й склалися зі сватами та купили молодятам двокімнатну квартиру.

Я не могла терпіти такої несправедливості, тому вирішили висловити все, що я про них думаю. Вони спокійно пояснили, що ще з нашого дитинства відкладали кошти на обох. Коли я їх не послухалася й вийшла заміж за Віктора, відкладені для мене гроші вони вирішили витратити на Сашка. Тобто йому і весілля, і квартиру, а мені нічого. Тоді я відплатила тією ж монетою. Сказала або вони віддають мені таку ж суму, або можуть забутися про існування своєї старшої дочки.

Ми уже пів року як не спілкуємося ні з батьками, ні з братом. Віктор каже, що мені не потрібно сердитися, адже ми нічого не потребуємо. Та діло не в грошах, а у ставленні.

Оцініть статтю
Дюшес
Весілля ми робили власним коштом. Хоча, якщо бути точнішою, за все заплатив чоловік. Батьки прийшли, як гості, подарували нам посуд (не надто витрачалися, як на мене) й пішли, не дочекавшись закінчення вечора