Одного дня, коли я прийшла на роботу, зустріла свою начальницю. Вона чомусь на той момент була зовсім не в гуморі, я це помітила по її не дуже доброму привітанню. Але моя начальниця буває частенько не в гуморі, тому я не звернула на це уваги й просто мовчки пішла собі працювати.
В той день у мене було не дуже багато справ на роботі, тому я не дуже сильно була завантажена на своєму робочому місці. Точно так само і моя колега та подруга Оксана. Це дуже не сподобалось нашій начальниці, тому вона вирішила нас удвох з подругою відправити за документами у міську раду.
Ми з моєю колегою звичайно вирішили одразу не йти й не займатися робочими справами, а піти у кафе, яке знаходиться недалеко від нашої роботи, та випити чашечку кави та з’їсти круасан. Так ми й зробили. І ось прийшли ми в кафе, вирішили сісти не за стіл, а за барною стійкою. І тому ми дуже гарно чули розмову баристи, яка готувала нам каву.
Від того, про що вона говорила аж волосся дибом стало. Як виявилося, нещодавно до них влаштувалася працювати одна офіціантка, яка зараз вагітна і пропрацює у цьому кафе лише пів року, а потім піде у декретну відпустку. І ось ця вагітна дівчинка дуже дратує баристу за те, що вагітна прийшла працювати, а також за те, що їй постійно необхідно ходити до лікарів а, а ця бариста має її постійно замінювати на роботі.
Ми з подругою слухали цю дуже дивну історію та вийшли з того кафе повністю роздратовані на баристу. Адже не просто ж так прийшла працювати офіціанткою вже вагітна дівчинка, їй напевно це необхідно, щоб трохи заробити грошенят та бути в змозі забезпечувати свою майбутню дитину.
Особисто я, не знаючи цю дівчину, вже її поважаю як мінімум за те, що вона не позбулася дитини й вирішила дати їй життя і також за те, що вона з усіх сил намагається трохи заробити та мати якусь подушку безпеки для народження дитинки. Якщо у нашій країні було б більше таких сміливих дівчаток, то тоді, напевне, світ був би яскравіше.
