Роман був хорошим хлопцем. Багато дівчат заглядалося на нього. І за зятя його хотіли, бо був з багатої родини. А ще перебрав дідове ремесло до рук і, ще навчаючись в школі, вже міг собі на шматок хліба заробити.
Навчився хлопець столярувати. А в селі це таки шматок хліба. Комусь змайструє вулики, комусь дубові двері на будову або допоможе збудувати альтанку, які зараз увійшли в моду. Одне слово, господар.
Але на цьому досягнення Романа не закінчуються. Він цьогоріч закінчує навчання в університеті і, мабуть, подасться з села в ширший світ, де легше копійку заробити.
Так і сталося. І незадовго в Романа появилася сім’я. І роботу знайшов собі хорошу. Однак на життєвому шляху не буває без спокус. І в лиху годину він запізнався з людьми нечистими на руку. Став на слизький шлях легкого заробітку. Так у його житті стався несподіваний поворот. А додолу завше легше котитися, ніж підніматися.
У селі кажуть, що на кін було поставлене його життя. Тому віддав усе зароблене, навіть квартиру, яку купив разом з дружиною. І з того часу Романа наче підмінили. Почав п ити. Мабуть, це йому приносило полегшення чи заспокоєння.
Дружина залишила його. Роман повернувся в село до батьківської хати і зап ив по-справжньому. Хоча за натурою був доброю людиною, чуйною, тому люди зверталися до нього за допомогою. І він, коли виходив із зап ою, повертався до нормального життя. Перекривав хати, столярував.
Одного разу сусідці треба було вкрай поїхати до міста, а дитину залишити було з ніким. Вона попросила пригледіти за малим Романа. Малий настільки прив’язався до нього, що ледь не з першого дня почав кликати його батьком. Романові аж незручно було перед дитиною.
З того часу малий часто забігав до Романа, щоб просто поговорити. Мабуть, йому не вистачало батьківського плеча. Так Роман почав повертатися до нормального життя – без випивки…
Саме таким був вплив малого на Романа. Він сам не сподівався, що після цієї зустрічі його життя настільки зміниться.
