Є у мене на роботі одна жіночка, Ліля. Вертихвістка ще та. Має чоловіка, двійко дітей, іпотеку, дачу – все, як і у всіх. Одначе Ліля не з тих жінок, які можуть задовольнятися щонайменшим. Вона зраджує своєму чоловікові й навіть не приховує цього. Я вже не знаю, чи Степан терплячий, чи дурний, а може йому просто байдуже, але факт залишається фактом – він мовчки закриває очі на походеньки дружини.
Якось у Лілі розрядився телефон, а зарядний пристрій вона залишила вдома. Колега попросила скористатися моїм телефоном, сказала, що потрібно терміново зателефонувати до чоловіка щось там з’ясувати. Ну я дала свій гаджет без зайвих запитань.
Впоралася вона швидко. Щоправда, попросила прикрити її, раптом що, а сама побігла на зустріч. До вечора я вже й забулася про той випадок. Повернулася додому, приготувала вечерю, закинула прання й лише потім взяла телефон у руки. Помітила, що мені надійшло безліч сповіщень з якогось додатка. Відкрила й жахнулася.
Виявляється, Ліля завантажила на мій телефон додаток для знайомства. Вже й не пригадаю, як він називався. Чисто з цікавості вирішила переглянути, що й до чого. Передивилася, хто ставив вподобайки на фото Лілі й вже хотіла видаляти, але раптом додаток запропонував поставити свої «вподобайки» чоловікам.
Я нажала лише одну кнопку й після гарячого красеня латиноамериканської зовнішності на екрані з’явилося фото мого чоловіка, щоправда, десятирічної давності. «Ох і сволота!» – перше, що прийшло мені в голову. Пощастило Максимові, що він у відрядженні. Навіть не уявляю, щоб я з ним зробила.
Пішла на кухню, налила собі «заспокійливого» й вирішила вчинити по-хитрому. Поставила вподобайку Максу й першою написала повідомлення. Через дві хвилини він відповів. Ми почали листуватися. Вдавати, що я його зовсім не знаю й намагаюся пізнати краще було не важко. Останнім часом ми дійсно віддалилися й перестали проводити час разом та цікавитися справами один одного.
Листування були милим навіть дещо якимось дитячим чи що. Тоді я вирішила додати перчинки, почала писати йому непристойності. О, диво, Максим одразу зізнався, що одружений й не шукає легких зв’язків. Йому потрібна, цитую: «людина, яка буде сміятися з його жартів. Запитувати як минув день та ділитися власними емоціями».
Мені стало так незручно, адже це я постійно пропадаю на роботі, бо хочу вислужитися перед начальством. Я ігнорую його прохання кудись разом піти й знову ж таки саме я не хочу слухати його історії та проблеми.
Виходить, що Максим дійсно потребує друга, спорідненої душі, чи що.
Відколи ми почали листуватися минуло три місяці. За цей час я дізналася про Максима набагато більше, ніж за останній рік нашого подружнього життя. Одначе так надалі продовжуватися не може. Планую на цих вихідних зізнатися у своєму злочині й поговорити з чоловіком відверто. Сподіваюся, що після такого експерименту наші стосунки вийдуть на новий рівень. Беріть собі на замітку, якщо також відчуваєте, що втрачаєте зв’язок із другою половинкою. Інколи виговоритися чужій людині набагато легше.
