«Відмикаю тихенько двері, навшпиньках заходжу в спальню, рвучко відчиняю двері і застаю … розкиданий жіночий одяг»

https://ru.depositphotos.com/stock-photos/интерьер

З Олегом стрічаюся вже два роки. Я люблю його. Він у моєму смаку – добрий, розумний, надійний. Хоч сьогодні готова за нього заміж. Але Олег, як мені відомо, не спішить зі мною одружуватися. У нього свої плани, в які він мене не посвячує.

Сьогодні в мене вихідний. Вирішила своєму коханому зробити сюрприз. Забігла в магазин і купила київського торта  – поспішаю до коханого. Лечу, наче на крилах. Навіть не викликала ліфт – швидко піднімаюся сходами вверх. Ось і сьомий поверх. У мене є ключі від його квартири. Відмикаю тихенько двері, навшпиньках заходжу в спальню, рвучко відчиняю двері і застаю … розкиданий жіночий одяг.

А перед тим гадалося, що поп’ємо разом каву, поспілкуємося. Часу багато – вихідний! Олежкові буде приємно, сподівалася. А тут сюрприз для мене…

Квартира стріла мене тишею. У спальні розіслане ліжко  й порожнє. Навкіл розкидана жіноча одежа. На подушці лежить жіноча піжама. На кріслі ажурна білизна. Аж тепер у коридорі зауважила туфлі на високих підборах.

Я вискочила з квартири, наче ошпарена кип’ятком.  Вибігла на вулицю і мені захотілося жбурнути цей торт Олегові в лице. Тому з розпачу кидаю його на асфальт і швидкою ходою іду далі.

Мене окликає незнайомець і паказує рукою на торт. Я махаю рукою і йду далі. Хлопець нахиляється, піднімає коробку і спішить за мною. Я не зупиняюся. Він наздоганяє мене і всовує мені в руки покинутий торт. Я пояснюю йому, що він уже мені не потрібний. Незнайомець здивовано дивиться на мене і не відстає.

Так він дійшов зі мною до під’їзду. Я розвертаюся, щоб піти. А він зупиняє мене словами, що дуже замерз і не проти випити зі мною чаю.

Якусь мить вагаюся. Але на вулиці справді дуже холодно, як і в мене на душі. Я киваю головою в знак згоди.

Одразу за чаєм розговорилися. От я й вилила всю історію купівлі цього торта. І мені на душі одразу стало легше. Нового знайомого звали Роман. Він запропонував сходити ввечері до кінотеатру разом з ним, щоб відволіктися. Я погодилася. Так ми подружилися.

Тепер у нашій сімейній традиції є на вихідні купувати торт і смакувати його разом з нашими дітьми. А їх у нас двоє.

Оцініть статтю
Дюшес
«Відмикаю тихенько двері, навшпиньках заходжу в спальню, рвучко відчиняю двері і застаю … розкиданий жіночий одяг»
Дюшес
Privacy Overview

This website uses cookies so that we can provide you with the best user experience possible. Cookie information is stored in your browser and performs functions such as recognising you when you return to our website and helping our team to understand which sections of the website you find most interesting and useful.